• залуження

    1. Дія за значенням дієслова “залужувати” — перетворення земельної ділянки на луг шляхом посіву трав’янистих рослин або природного заростання травою.

    2. Стан за значенням дієслова “залужуватися” — земля, яка перетворилася на луг, стала залуженою.

    3. (С/г термін) Агротехнічний захід, система заходів щодо створення штучних сіножатей або пасовищ на місці орних земель, лісосік, осушених боліт тощо.

  • залужений

    1. Який має стосунок до Залужжя — історичної місцевості на території сучасного Львова, розташованої на північ від центральної частини міста.

    2. Який належить до Залужжя, походить із Залужжя або характерний для нього (наприклад, про вулицю, район, мешканців).

  • залудитися

    1. Заблукати, збитися з дороги, потрапити в незнайоме місце, де важко орієнтуватися.

    2. Переносно: втратити правильний напрямок у діяльності, думках, житті; помилитися у виборі шляху.

  • залудити

    1. Завдати луди, тобто покрити тонким шаром олова (лудити).

    2. Перен. Забруднити, замазати, заляпати щось.

  • залуджений

    1. Який має ознаки луду — гірської породи, що складається переважно з оксидів заліза, або пов’язаний з нею.

    2. Який містить у собі луд, покритий лудом; забруднений частками луду.

  • залубні

    Залубні — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • залубеньки

    Залубеньки — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

  • залпом

    1. Один постріл з кількох гармат, рушниць або іншої стрілецької зброї, який відбувається одночасно або послідовно, але безперервно, за єдиною командою.

    2. Переносно: одночасне або швидке, безперервне виконання якоїсь дії, споживання чогось (наприклад, пиття), висловлювання ряду слів або думок без пауз.

  • залповий

    1. Який здійснюється залпом, одночасним пострілом з кількох гармат, рушниць тощо; властивий залпу.

    2. Який відбувається одночасно, масово, у великій кількості (про явища, події).

    3. У складі термінів: призначений для стрільби залпом, що здійснює залп (наприклад, залпова установка).

  • залп

    1. Одночасний постріл з кількох гармат, рушниць або іншої стрілецької зброї, а також одночасний запуск кількох ракет, снарядів тощо.

    2. Перен. Раптова, потужна й одночасна поява, вияв чого-небудь у великій кількості (наприклад, залп оплесків, залп питань).

    3. У спорті (перев. у футболі): потужний удар по м’ячу, зазвичай здалеку, що призводить до голу.