1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка відрізняється ледарством, лінощами, бездіяльністю; ледар, ледащо.
2. Уживається як лайливе або докірливе звертання до такої людини.
-
ледаченький
1. Зменшувально-пестливе від прикметника “ледачий”: що має схильність до ледарства, ухиляння від роботи, але з відтінком меншої суворості оцінки.
2. (У значенні іменника) Ледащо, нікчема, гультяй (часто з відтінком жартівливості або зневаги).
-
ледве-не-ледве
Дуже ледь, ледве-ледве; з великими зусиллями, майже безсило.
-
ледві
1. З великими зусиллями, з труднощами, насилу.
2. Лише тільки, тільки-но, щойно (про початок дії або настання стану).
3. Майже, трохи не, мало не (для вираження граничної межі).
4. У поєднанні з часткою “не” або в заперечних реченнях — зовсім не, анітрохи не.
-
ледгіліт
Ледгіліт — власна назва гірського масиву в Східних Альпах на території Австрії (земля Тіроль), частина гірської системи Кіцбюельські Альпи.
Ледгіліт — власна назва найвищої гори однойменного масиву в Кіцбюельських Альпах, висота якої становить 2698 метрів.
-
ледебурит
Ледебурит — структурна складова залізовуглецевих сплавів (чавунів), що являє собою евтектичну суміш аустеніту та цементиту, яка утворюється при вмісті вуглецю близько 4,3% і температурі 1147 °C.
Ледебурит — типова структура білого чавуну, названа на честь німецького вченого К. Г. Ледебура; при подальшому охолодженні аустеніт в ледебуріті перетворюється на перліт.
-
ледебуритний
1. Структурний компонент чавуну або сталі, що утворюється при кристалізації розплаву та складається з суміші аустеніту (а після охолодження — перліту) та цементиту, характерний для доевтектичних сплавів системи залізо-вуглець.
2. Пов’язаний із ледебуритом — евтектичною сумішшю аустеніту та цементиту в чавунах і вуглецевих сталях, названою на честь німецького металурга Карла Генріха Адольфа Ледебура.
-
леденець
1. Солодощі, зварені з цукру (часто з додаванням патоки, фруктових соків, есенцій), яким надають різноманітні форми (часто на паличці) та які застигають у тверду прозору або напівпрозору масу.
2. Рослина родини гвоздикових з дрібними білими квітками, що росте на сухих луках і схилах; також відома як «гвоздики» або «смілка» (застаріла назва).
-
леденити
1. Робити холодним, як лід; охолоджувати до дуже низької температури.
2. Переносно: спричиняти відчуття різкого холоду (часто від страху, жаху); проймати холодом.
3. Переносно: позбавляти живості, емоційності, енергії; робити байдужим, нечутливим.
-
леденитися
1. Перетворюватися на лід, покриватися льодом; замерзати, ставати крижаним.
2. Переносно: ставати холодним, непривітним, втрачати теплоту (про почуття, стосунки тощо).
3. Переносно: завмирати від сильного страху, жаху чи здивування; німіти, застигати.