ледебуритний
[lɛdɛburɪtnɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Техніка) –
Структурний компонент чавуну або сталі, що утворюється при кристалізації розплаву та складається з суміші аустеніту (а після охолодження — перліту) та цементиту, характерний для доевтектичних сплавів системи залізо-вуглець.
- (Техніка) –
Пов’язаний із ледебуритом — евтектичною сумішшю аустеніту та цементиту в чавунах і вуглецевих сталях, названою на честь німецького металурга Карла Генріха Адольфа Ледебура.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ледебуритний, р. ледебуритного, д. ледебуритному, з. ледебуритного, о. ледебуритним, м. ледебуритнім