ледебуритний

[lɛdɛburɪtnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Структурний компонент чавуну або сталі, що утворюється при кристалізації розплаву та складається з суміші аустеніту (а після охолодження — перліту) та цементиту, характерний для доевтектичних сплавів системи залізо-вуглець.

  2. (Техніка) –

    Пов’язаний із ледебуритом — евтектичною сумішшю аустеніту та цементиту в чавунах і вуглецевих сталях, названою на честь німецького металурга Карла Генріха Адольфа Ледебура.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ледебуритний, р. ледебуритного, д. ледебуритному, з. ледебуритного, о. ледебуритним, м. ледебуритнім

Більше записів