1. Стосовний до акразіоміцетів — групи грибоподібних організмів (слизовиків), що поєднують ознаки грибів та найпростіших, або до їхньої будови, життєдіяльності тощо.
-
акральний
1. (в анатомії та медицині) Який стосується найвіддаленіших ділянок тіла (кінцівок), зокрема пальців рук і ніг, а також носа та вух; розташований на периферії, далі від центра тіла.
2. (в біології) Який розташований на вершині, кінці органу або організму; дистальний.
-
акрата
1. У давньогрецькій міфології — одна з німф, персоніфікація безсилля, немічності, що протиставлялася силі (Кратос).
2. У філософії (особливо в контексті вчень Платона та Арістотеля) — стан безвладдя, невміння керувати собою, відсутність влади над своїми пристрастями та бажаннями; слабовілля.
-
акомодувати
1. Пристосовувати, припасовувати, приладжувати щось до чогось, зокрема організму до змін умов навколишнього середовища.
2. У фізіології: змінювати кривизну кришталика ока для забезпечення чіткого зору на різних відстанях.
3. У лінгвістиці: частково пристосовувати, уподібнювати мовні елементи (наприклад, звуки) у процесі мовлення під впливом сусідніх елементів.
-
акомпаніст
Музикант, який супроводжує на музичному інструменті (фортепіано, гітарі тощо) спів соліста, групу виконавців або інший інструмент.
Музикант, який грає партію супроводу (акомпанементу) у музичному творі, ансамблі чи оркестрі.
-
акомпаністка
Жінка, яка професійно або аматорсько акомпанує на музичному інструменті (переважно фортепіано) співакові, іншому інструменталісту, ансамблю під час виконання музичного твору.
-
акомпанований
1. Музичний твір, що має супровід одного або кількох інструментів (або оркестру) для соліста, співака, хору тощо; такий, що виконується з акомпанементом.
2. Про людину або виконавця: такий, що має музичний супровід під час виступу.
-
акомпануватися
1. (про музичний твір) Мати акомпанемент, бути супроводжуваним інструментальною партією або іншим голосом.
2. (перен., рідко) Супроводжуватися чимось додатковим, відбуватися одночасно з чимось іншим.
-
акомпануючий
1. Той, що супроводжує когось або щось, перебуває поряд, часто у підлеглій або другорядній ролі.
2. (У музиці) Той, що виконує акомпанемент, музичний супровід для соліста чи основної мелодії (про інструмент, ансамбль, музиканта).
-
аконітаза
Аконітаза — фермент класу ліаз, який каталізує реакцію дегідратації (вилучення води) цитрату з утворенням цис-аконітату в циклі трикарбонових кислот (циклі Кребса) у клітинах.
Аконітаза — залізовмісний білок, який у мітохондріях забезпечує ізомеризацію цитрату в ізоцитрат через проміжну сполуку — цис-аконітат, будучи ключовим ензимом центрального метаболізму.