акрата

1. У давньогрецькій міфології — одна з німф, персоніфікація безсилля, немічності, що протиставлялася силі (Кратос).

2. У філософії (особливо в контексті вчень Платона та Арістотеля) — стан безвладдя, невміння керувати собою, відсутність влади над своїми пристрастями та бажаннями; слабовілля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |