1. Різко, з силою впасти, ударитися об щось, зазвичай з характерним звуком удару або падіння.
2. Розм. Зазнати невдачі, провалитися у справі; зазнати краху, фінансової втрати.
3. Розм. Померти (часто несподівано або насильницькою смертю).
-
крякнути
1. Видати короткий, різкий звук, схожий на «кря» (про качку та деяких інших птахів).
2. Перен., розм. Зробити короткий видих, стогн, важко зітхнути або кашлянути від напруження, болю, незадоволення.
3. Перен., розм. Сказати щось різко, коротко, часто з досадою або небажанням.
4. Сленг. У комп’ютерній термінології — зламати захист програмного забезпечення, модифікувати його для обходу ліцензійних обмежень.
-
кряква
1. Дика качка з ряду гусеподібних (Anas platyrhynchos), поширена в Євразії та Північній Америці, у якої самець (селезень) має яскраво-зелену голову та шию, а самиця — буре оперення з плямами; є пращуром свійської качки.
2. Рід качок (Anas), до якого належать звичайна кряква та інші близькі види.
-
крякатися
1. (про качок та інших водоплавних птахів) Видавати характерні звуки, крякати.
2. (переносно, розмовне) Видавати короткі, різкі звуки, схожі на качине крякання (наприклад, про несправний механізм, двері тощо).
3. (переносно, розмовне, ірон.) Говорити, вимовляти слова, особливо неохоче, уривчасто або невиразно.
-
крякати
1. Видавати характерні короткі, різкі звуки, подібні до тих, що робить качка.
2. Перен. говорити грубим, хрипким голосом, видавати короткі хрипкі звуки, часто через нездужання або незадоволення.
3. Розм. неохоче, з ваганнями погоджуватися на щось, давати згоду, супроводжуючи це характерним звуком або вигуком.
-
крякання
1. Дію за значенням дієслова «крякати»; характерний звук, що його видають качки та інші водоплавні птахи.
2. Розм. Грубе, невиразне вимовляння слів, що нагадує такі звуки; бурчання.
3. Розм. Короткий, різкий звук, що виникає при терті або натисканні чогось (наприклад, крякання дверей, гальм).
-
кряка
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. У мовленні мешканців Західної України — зменшувально-пестлива форма від імені Катерина.
3. У гуцульському діалекті — позначення для качки або гусеняти.
-
кряк
1. Програмне забезпечення, яке обходить захист ліцензійного програмного забезпечення, що дозволяє використовувати його безкоштовно або з розширеними функціями; крік, патч.
2. Рідкісне скорочення від “крячка” — позначення для качки-крякви (Anas platyrhynchos) в діалектах або мисливській термінології.
3. У комп’ютерному сленгу — ключ, код або спеціальна послідовність дій для активації програми, гри тощо.
-
кряжитися
1. (про дерева) Утворювати кряжі — товсті, потужні стовбури або гілки; ставати кряжистим.
2. (переносно, про людину або тварин) Набирати сили, ставати міцним, кремезним; розвивати м’язи, тіло.
3. (переносно, рідше) Випинатися, виступати (про м’язи, жили тощо) від напруги.