Словник Української Мови
1. Який стосується вахти (чергування, зміни) або здійснюється за таким методом організації праці, коли місце роботи значно віддалене від місця постійного проживання працівників, які працюють там протягом певного періоду (вахти), після чого їх замінює наступна зміна.
2. Який призначений для тимчасового проживання працівників на такому віддаленому об’єкті протягом періоду вахти.
1. (діал.) Нерішуче, повільно або незграбно робити щось, марнувати час на дрібниці; те саме, що вайлувати, вайдикувати.
2. (діал.) Неохоче, з примусом їсти, ковтати їжу; їсти повільно або без смаку.
1. (фіз., хім.) Властивість речовини або системи перебувати в різних агрегатних станах (фазах) одночасно; наявність у системі кількох фаз, що відрізняються за складом, структурою або властивостями.
2. (біол., мед.) Стан, коли в організмі присутні клітини або тканини з різним хромосомним набором або генетичними характеристиками, що виникли внаслідок мутації, хімерізму або інших причин.
3. (психол., соц.) Роздвоєність, суперечливість у свідомості, поведінці або соціальних явищах, коли одночасно існують різні, часто протилежні, фази (стадії, якості) розвитку.
1. Стосовний до вахтера, властивий йому; призначений для вахтера.
2. Належний до служби або посади вахтера (у значенні: особа, що відповідає за порядок, охорону приміщення, пропускний режим).
3. У переносному значенні: такий, що відзначається надмірною формальністю, дріб’язковим контролем, суворим дотриманням непорушних правил, подібно до поведінки деяких вахтерів.
Похідне жіноче по батькові від чоловічого імені Вацлав, що вживається разом з власним ім’ям для позначення дочки особи на ім’я Вацлав.
1. Виступаюча за площину фасаду засклена частина приміщення, що збільшує його внутрішній простір та освітленість, а також відкриває широкий огляд.
2. Архітектурний елемент у вигляді такого виступу, часто багатогранний або напівкруглий, що завершується власним дахом або шпилем.
Похідне чоловіче по батькові від чоловічого імені Вацлав, утворене за допомогою суфікса -ович.
1. Стосований до вахмістра (старшого унтер-офіцера в кавалерії та артилерії), властивий йому або належний йому.
2. Призначений для вахмістрів, що стосується їхнього статусу, обов’язків чи служби.
Ерициклін — антибіотик групи тетрациклінів, що використовується для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами.
1. (у фізиці, хімії, матеріалознавстві) Такий, що складається з двох або більше різних фаз (агрегатних станів, структурних складових); багатофазний.
2. (у біології, генетиці) Про організм, клітину або структуру, що містять дві або більше генетично різних популяцій (наприклад, клітин з різними наборами хромосом).