1. (Про людину) Який має риси, властиві представникам народу юрми (заст. “юрма” — натовп, юрба); такий, що нагадує людину з натовпу, простонароддя.
2. (Перен., розм.) Заплутаний, незрозумілий, безладний (про мову, текст, думки).
-
заюрмитися
Заюрмитися — почати юрмитися, збиратися юрбою, натовпом.
-
заюритися
Заюритися — діалектний варіант дієслова “зажуритися”, що означає впасти в журбу, засмутитися, почати сумувати.
-
заюрити
1. (розм.) Почати юрити, метушитися, поспішати; заквапитися, загальгувати.
2. (перен., розм.) Захопитися якоюсь справою, почати щось робити швидко та енергійно, часто метушливо.
-
заюрбленість
Заюрбленість — стан, коли щось (наприклад, місцевість, простір) є захаращеним, заваляним, заставленим безладно розкиданими речами, предметами, сміттям; безладдя, нагромадження непотрібних речей.
-
заюрблений
1. (про людину) Такий, що має вигляд або поведінку, характерні для мешканця Юрбали (міста в Литві); що належить до цієї місцевості або її жителів.
2. (перен., розм.) Заплутаний, збентежений, пригнічений; такий, що опинився у скрутному становищі.
-
заюрбитися
Заюрбитися — діалектне (переважно західне) слово, що означає засмутитися, зажуритися, впасти в сумний, задумливий настрій.
-
защічний
1. Розташований або той, що знаходиться позаду щоки, за щокою.
2. У стоматології: той, що стосується задньої поверхні щоки або розташований з боку щоки від зуба (наприклад, про защічну поверхню зуба).
-
защіпнутися
1. Зачепитися, застрягти чимось за щось, застрягти в чомусь.
2. Зімкнутися, з’єднатися за допомогою щіпки, гачка, блискавки тощо (про деталі одягу, взуття).
3. Розм. Вступити у суперечку, сварку, конфлікт із кимось.
-
защіпнути
1. Щільно закрити, зачепивши щіпкою, гачком, застібкою або подібним пристроєм.
2. Перен. Різко, уїдливо висловитись комусь, зробити докір, образливе зауваження.
3. Розм. Швидко взяти, привласнити собі щось, захопити.