1. Пристрій для керування рухом судна (човна, корабля тощо), що зазвичай складається з пера (пластини) та балеру (рукояті) і встановлюється на кормі; стерно, кермо.

2. (переносне значення) Керівництво, управління чим-небудь; влада, провід.

1. (діал.) Дерев’яна палиця з роздвоєним кінцем для підтримки снопа під час жнив, яку використовують замість лівої руки.

2. (діал., перен.) Про людину, яка ходить, сильно похитуючись або підпираючись палицею; кульгава людина.

3. (діал.) Довга жердина, якою підтримують гілки, переважно фруктових дерев, під час великого урожаю, щоб вони не ламалися.

1. Задня частина судна, що протилежна носові, де зазвичай розташовані кермове приладдя та інші важливі елементи управління.

2. Задня частина літака, космічного апарату або іншого транспортного засобу, де розміщуються хвостове оперення та стерно.

3. У техніці — задня частина різних конструкцій, механізмів або снарядів.

1. Продукти харчування для тварин, птахів, риб тощо, що використовуються в сільському господарстві, тваринництві та домашньому утриманні.

2. (у спеціальному значенні) Суха або зелена суміш трав, зерна, овочів, вітамінів та мінералів, спеціально приготована для годування свійських тварин.

3. (переносно, розм.) Їжа, харчі (зазвичай з відтінком жарту або зневаги).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

Коркувальниця — жіночий відповідник до слова “коркувальник”: жінка, яка займається коркуванням (обдиранням кори) з дерев.

Коркувальниця — жіночий відповідник до слова “коркувальник”: жінка, яка працює на коркувальному верстаті або виробляє корок.

Коркувальник — власна назва промислового підприємства, зазвичай заводу або фабрики, що спеціалізується на виробництві корок (пробок) для пляшок, бочок або інших ємностей.

Коркоші — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.