Корд-де-периль — власна назва вулиці в Парижі (фр. Corde du Peril, буквально — «мотузка ризику»), що існувала в середньовіччі та була відома своєю небезпекою та кривим, вузьким проходом.

Корд-де-периль — переносно: вислів, що позначає дуже небезпечну, ризиковану ситуацію або становище, в якому потрібно проявити велику обережність і майстерність.

1. Корд-де-парель — це власна назва (топонім) для вулиці в Парижі (Франція), що розташована на лівому березі Сени в VII окрузі. Вулиця відома своїми престижними крамницями, особливо модними бутиками, антикваріатом та мистецькими галереями.

2. У переносному значенні — символ елегантності, розкоші та високої моди, оскільки ця вулиця є одним із головних комерційних центрів світової індустрії розкішних товарів.

Корд-де-волан — це вид щільного, часто з рельєфним малюнком, шовкової або напівшовкової тканини, що використовується для пошиття парадних жіночих суконь, блузок або як декоративна обробка.

Корд-де-волан — це також назва самого виробу (предмета одягу), пошитого з такої тканини.

1. (геогр.) Відрізок кордону між двома сусідніми географічними точками (наприклад, населеними пунктами), контрольований прикордонним нарядом.

2. (іст.) Адміністративно-територіальна одиниця в деяких регіонах України (наприклад, на Слобожанщині) у XVII–XVIII століттях, що відповідала сотні або повіту.

3. (заст.) Те саме, що кордон, межа, рубіж.

Корглікон — власна назва вигаданого міста-держави з роману “Корглікон” українського письменника Олександра Ірванця, сатирична антиутопія, де панує тоталітарний режим, а суспільство побудоване на абсурді, бюрократичному терорі та мовній маніпуляції.

Корглікон — узагальнююча назва для тоталітарної системи, бюрократичної машини або абсурдного суспільного ладу, що ґрунтується на придушенні особистості, викривленні мови та логіки; символ адміністративного свавілля та ідеологічного гніту (запозичено з однойменного роману О. Ірванця).

1. Корвусит — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

2. Корвусит — власна назва залізничної станції (зупинного пункту) в Закарпатській області на лінії Чоп — Солотвино І, розташованої поблизу однойменного села.

1. (історичне) Легкий маневрений кавалерійський корпус у російській армії першої половини XVIII століття, призначений для самостійних рейдів та дій у тилу противника.

2. (переносне, книжне) Швидкий, мобільний військовий загін або з’єднання, здатне до самостійних активних дій на значній відстані від основних сил.

1. Військовий корабель, призначений для охорони конвоїв, протичовнової та протиповітряної оборони, менший за фрегат, але більший за катер.

2. У парусному флоті XVIII–XIX століть: трищогловий військовий корабель з озброєнням до 30 гармат, що виконував розвідувальні та дозорні функції.

3. Рідкісна назва квіткової бруньки у деяких рослин.