1. Оформляти прибуток, прибутковість чогось; робити прибутковим, дохідним.
2. У бухгалтерському обліку: зараховувати, оформляти як прибуток; відображати в обліку отриманий дохід.
Словник Української Мови
1. Оформляти прибуток, прибутковість чогось; робити прибутковим, дохідним.
2. У бухгалтерському обліку: зараховувати, оформляти як прибуток; відображати в обліку отриманий дохід.
1. (техн.) Такий, що розмикає електричний ланцюг, контакти; призначений для припинення проходження струму.
2. (техн., у складі терміна) Пристрій або елемент, що виконує функцію розмикання (напр., розмикаючий контакт, розмикаючий механізм).
1. Ставати прибутковим, починати приносити дохід або вигоду; окуповуватися.
2. (У бухгалтерському обліку та офіційній документації) Отримувати офіційне оформлення як майно, що надходить на баланс підприємства чи установи; бути прийнятим на облік.
1. (у техніці, механіці) Такий, що може розмикатися, роз’єднуватися або переривати електричний ланцюг, потік рідини тощо; протилежне до «змиканий».
2. (переносно, про зв’язок, стосунки) Такий, що легко переривається, не є міцним або постійним.
Оприбуткування — офіційна процедура оформлення та зарахування майна, товарів, коштів або інших матеріальних цінностей на баланс підприємства, установи чи організації з метою їх обліку та подальшого використання.
Оприбуткування — юридичний акт або документ (акт оприбуткування), що підтверджує факт прийняття чогось на облік, матеріальну відповідальність або введення в експлуатацію.
1. Стати милосердним, сповнитися милосердя, почувати милість до когось; змилуватися.
2. Розжалобитися, стати лагідним, м’яким під впливом почуття співчуття або жалю.
1. Отримати прибуток від чогось, заробити гроші в результаті діяльності.
2. (У бухгалтерському обліку) Прийняти на облік, оформити надходження майна, коштів або інших активів.
1. (про майно, кошти) бути отриманим, надійшли у власність або розпорядження когось; стати прибутком.
2. (розм.) з’явитися, прибути (про людину).
1. Тривало, з насолодою милуватися кимось або чимось, відчувати захват від краси, привабливості об’єкта.
2. (перен., розм.) Занадто ніжно, захоплено ставитися до когось, пестити, баловати когось (часто з відтінком несхвалення).
1. Який викликає почуття прикрощів, ображає, завдає морального болю; образливий, болючий.
2. Який викликає досаду, роздратування; неприємний, дошкульний.