1. Стосовний до дентину, що стосується дентину (твердої тканини зуба під емаллю), властивий йому або зроблений з нього.
2. Утворений з дентину або на основі дентину.
-
кефаль
1. Морська промислова риба родини кефалевих, що мешкає в прибережних водах теплих морів, має видовжене сріблясте тіло, цінна через смачне м’ясо.
2. Загальна назва риб родини кефалевих (Mugilidae), до якої належать такі види, як лобань, сингиль, остронос.
-
дентикули
1. (в архітектурі) ряд невеликих прямокутних виступів, розташованих один за одним під карнизом або капітеллю в іонічному та коринфському ордерах; служить декоративним елементом.
2. (в анатомії, зоології) дрібні зубоподібні виступи або зубчики на поверхні органу, кістки, раковини тощо.
-
кефалотірі
Кефалотірі — твердий солоний сир з овечого або козячого молока, традиційний для грецької кухні, що має зернисту структуру та витримується не менше трьох місяців.
Кефалотірі — власна назва сорту сиру, що виробляється в Греції, особливо на островах Крит та Лесбос, і захищена географічним зазначенням в Європейському Союзі.
-
кефалометрія
1. (в антропології та медицині) Сукупність методів вимірювання та дослідження розмірів, пропорцій та кутів голови та обличчя людини за допомогою спеціальних приладів (кефалометрів), що застосовується для аналізу будови черепа, діагностики в ортодонтії та челюстно-лицьовій хірургії.
2. (в акушерстві) Вимірювання розмірів голови плода під час вагітності (зазвичай за допомогою ультразвукового дослідження) для оцінки його розвитку та визначення тактики пологів.
-
дентальний
1. Стоматологічний, зубний; що стосується зубів або стоматології (наприклад: дентальна хірургія, дентальна кераміка).
2. У фонетиці: ясенний; що утворюється за участю ясен (наприклад: дентальний приголосний [д], [т]).
-
денситометричний
1. Стосовний до денситометрії — методу вимірювання оптичної густини або концентрації речовини в розчинах за допомогою спеціального приладу (денситометра).
2. Стосовний до денситометрії — методу діагностики щільності кісткової тканини для виявлення остеопорозу.
-
кефалокраніокласт
Хірургічний інструмент у формі щипців, призначений для роздавлювання голови плода під час складних пологів з метою зменшення її об’єму та полегшення народження (застосовувався в акушерстві минулого).
-
кефалографія
1. (мед.) Метод реєстрації коливань голови людини, що виникають внаслідок пульсації крові в артеріях мозку; застосовується для діагностики деяких захворювань судин головного мозку.
2. (анат., іст.) Науковий опис або вивчення будови голови, її форми та пропорцій; краніологія.
-
денсиметричний
1. (фіз.) Пов’язаний з вимірюванням густини речовин; що стосується денсиметрії.
2. (хім., тех.) Призначений для визначення густини рідин або сипучих тіл (про прилад).