• закрокуватися

    1. (від “крокувати”) — зробити крок, ступити, пересунутися на одну довжину кроку, часто з метою зайняти певну позицію або стати на позначку.

    2. (перен., розм.) — влучно потрапити, потрапити в ціль, точно вгадати або правильно діяти в певній ситуації (за аналогією з потраплянням на потрібну клітинку у грі в класики або подібній).

  • закрокувати

    1. У техніці та ремеслах: надійно з’єднати, скріпити деталі за допомогою крокування — спеціальних металевих крокв (кріпильних елементів), зазвичай при складанні дерев’яних конструкцій, меблів або в будівництві.

    2. У переносному значенні: міцно та остаточно зафіксувати щось, закріпити в певному стані або положенні, зробити незмінним.

  • закровлюватися

    1. (про будівлю, споруду) Отримати, набути кровлю; бути покритим дахом.

    2. (перен., розм.) Знайти собі притулок, дах над головою; влаштуватися десь для житла.

  • закровлювати

    1. Покривати щось кров’ю, забруднювати кров’ю.

    2. Перен. Забарвлювати у червоний колір, надавати вигляду, схожого на забарвлення кров’ю (про світло, колір тощо).

  • закровлювання

    Процес покриття даху будівлі кровельними матеріалами, завершальний етап у спорудженні даху.

    Результат цього процесу — готова, накрита покрівля.

  • закровлений

    1. (про тканину, матеріал) Насичений кров’ю, забруднений кров’ю; закривавлений.

    2. (переносно, про зброю, поле бою тощо) Покритий кров’ю внаслідок жорстокої бійки, вбивства; кривавий.

  • закровитися

    1. (про рану, пошкодження на тілі) Припинити кровотечу, перестати кровоточити; утворити згусток крові, який закупорює пошкоджені судини.

    2. (переносно, розмовне) Припинити витрачати значні кошти, ресурси або страждати від фінансових втрат.

  • закровити

    1. (мед.) Зупинити кровотечу, припинити витік крові з рани або пошкодженої ділянки тіла.

    2. (перен., розм.) Заспокоїти, припинити страждання, болісні переживання або негативні явища.

  • закришуватися

    1. (розм.) Ставати крихким, розсипатися на дрібні частинки, перетворюватися на крихту або порошок.

    2. (перен., розм.) Дуже втомлюватися, виснажуватися до межі, втрачати сили; також — занепадати духом, впадати у відчай.

  • закришувати

    1. (техн.) Наносити кришу на щось, покривати кришею.

    2. (перен., розм.) Завершувати, закінчувати якусь справу, роботу; доводити до кінця.