Дейтомерит — рідкісний мінерал, водний сульфат магнію та натрію (Na₂Mg(SO₄)₂·5H₂O), що утворює прозорі або білі кристали.
-
викласти
1. Розмістити, розташувати щось на поверхні або в певному порядку.
2. Розповісти, пояснити, викласти щось послідовно (наприклад, думки, факти, теорію).
3. Покласти, насипати, налити щось кудись (частіше у значенні заповнити простір).
4. Витратити, віддати певну суму грошей на щось (розмовне).
5. Покрити поверхню чимсь, облицювати (наприклад, викласти стіну кахлем).
-
дейтерій
Дейтерій — стабільний важкий ізотоп водню з атомною масою 2, ядро якого (дейтрон) складається з одного протона та одного нейтрона; позначення: D або ²H.
-
викладчатий
1. (Про будівлю, споруду) Покритий викладками, облицьований (переважно кахлями, керамічною плиткою).
2. (Про предмет) Такий, що має викладки, оздоблений вставками з іншого матеріалу.
-
дейтерування
1. (у фізиці, хімії) Процес заміни атомів водню в молекулах органічних сполук на атоми важчого ізотопу водню — дейтерію.
2. (у біохімії, медицині) Метод мічення молекул за допомогою введення дейтерію для простеження їх метаболізму або розподілу в організмі.
-
викладчастий
1. (Про мову, стиль) Такий, що відрізняється надмірною деталізацією, багатослівністю, схильністю до довгих пояснень; докладний до надмірності.
2. (Про людину) Такий, що схильний до детальних, обґрунтованих викладів думок; що любить детально пояснювати.
-
дейтероцеребрум
Дейтероцеребрум — середній відділ головного мозку членистоногих тварин (наприклад, комах, ракоподібних), який іннервує антени (вусники) та пов’язаний з обробкою хемосенсорної (нюхової та смакової) інформації.
-
викладуваний
1. (про предмет, дисципліну) Такий, що викладається, вивчається в навчальному закладі; призначений для викладання.
2. (про викладача) Такий, що має здібності та уміння для викладання навчального матеріалу; який може якісно викладати.
-
дейтероцель
Дейтероцель — у філософії, зокрема в етиці, друга, вища або кінцева мета дій чи процесу, що йде за безпосередньою, первинною метою (протоцеллю).
Дейтероцель — у біології (рідко) — друга, вища функція органу або структури, що виникла в процесі еволюції після їх первинного пристосування.
-
викладовий
1. (у фразеологізмі) Стосовний до способу викладання, подачі навчального матеріалу; методичний (наприклад, про майстерність, якість викладу).
2. (застаріле) Призначений для викладання, покриття чогось; покривний, обкладальний.