• ажитація

    Ажитація, -ї, ж. (застаріле). Стан сильного збудження, нервове хвилювання.

    Приклад використання: Йон перебував у стані ажитації й щось гарячково шепотів сусідові (Коцюб., І, 1955, 277).

    Приклад використання: Схвильований, він почав махати руками й розкидати папери (Смолич, І, 1958, 383).

  • ажитофазія

    Мовлення, що надмірно прискорене, з невиразною артикуляцією та випадінням окремих слів.

    Порушення темпу й чіткості мови, коли вона стає дуже швидкою, незрозумілою і виникає на тлі мовецького збудження чи ажитації.

  • аерофітон

    Аерофітон — це група наземних водоростей, що зростають на поверхні кори дерев або скель.

  • аерофітотерапія

    Аерофітотерапія — це метод лікування та профілактики, заснований на вдиханні повітря, збагаченого рослинними ароматичними сполуками (ефірними оліями). Ці речовини мають цілющий ефект: знищують бактерії, зменшують запалення, полегшують біль, заспокоюють нервову систему та знімають спазми.

  • аерофобія

    Страх перед польотами літаками, який може виступати самостійним фобічним розладом або бути проявом інших страхів, зокрема клаустрофобії чи акрофобії.

    Патологічний страх перед протягами.

    Судомна реакція шкіри, що виникає через її подразнення слабким потоком повітря.

  • аерофон

    Аерофон — це акустична труба, створена Томасом Едісоном; за її допомогою можна розрізняти мовлення на відстані до шести-семи кілометрів.

    Цим терміном також називають пристрій, що поєднує в собі функції телефону та фонографа і слугує для посилення звуку.

    У множині «аерофони» — це назва групи музичних інструментів (зокрема, флейтових, язичкових та мундштукових), принцип дії яких ґрунтується на коливаннях повітряного стовпа в каналі їх корпусу.

  • аерофотарій

    Це спеціально облаштоване приміщення, де забезпечено постійний приплив свіжого повітря. Воно призначене для одночасного проведення оздоровчих сеансів аеротерапії та світлолікування, при якому використовується ультрафіолетове опромінення від штучних випромінювачів.

  • аерофотографічний

    Це прикметникове слово, що стосується аерофотографії.

  • аерофотографія

    Аерофотографія — це знімок, отриманий шляхом фотографування з повітря.

  • аерофотознімання

    Аерофотознімання — це процес фотографування земної поверхні з повітряного судна, для чого використовуються спеціально сконструйовані фотокамери.

    Цей метод застосовується під час різноманітних геодезичних досліджень, і для його проведення необхідна надійна опорна мережа, зокрема астрономічні пункти (Наука.., 9, 1956, 3).