Словник Української Мови
1. (у фольклорі) доля, призначення, приреченість, часто з відтінком фатальності або нещастя; те, що визначено, накреслено долію.
2. (застаріле) обітниця, обіцянка, зарок, урочиста присяга зобов’язатися до чогось.
3. (у спеціальному вжитку) термін, строк, визначений період для виконання чогось або дії чогось.
1. Виступати як представник (представниця) когось, чогось; втілювати в собі певні риси, властивості, ідеї.
2. Бути присутнім, знаходитися десь або проявлятися у вигляді когось, чогось; відображатися.
3. (У філософії, соціальних науках) Бути соціальним конструктом, образом чи символом, що створюється в суспільній свідомості; подаватися, інтерпретуватися певним чином.
1. Примушувати когось прийняти несприятливу долю, нещастя, страждання; засуджувати на щось важке, згубне.
2. Свідомо направляти когось або щось на загибель, знищення, неминучий провал.
3. (переносно) Присуджувати щось (наприклад, ідею, проект) до невдачі, безперспективності, марності.
1. Примусові заходи, що вживаються однією державою проти іншої з метою примусити її виконати певні вимоги або припинити незаконні дії; у міжнародному праві — насильницькі дії, що не пов’язані з відкритим збройним конфліктом (наприклад, економічна блокада, захоплення території або майна).
2. (У розширеному значенні) Каральні, караючі заходи, переслідування з боку влади, силових структур або іншої могутньої сторони щодо окремих осіб, груп чи населення з метою покарання, залякування або придушення.
1. Добровільно відмовлятися від чогось, зокрема від мирських благ, задоволень, заради високих ідей, переконань або релігійних цілей; присвячувати себе чомусь.
2. Навмисно піддавати себе чомусь важкому, неприємному, небезпечному; добровільно приймати на себе якісь страждання, труднощі або сумні наслідки.
3. Застаріле: давати обітницю, обіцянку (часто релігійного характеру); зарок.
1. Застосування примусових заходів, санкцій або обмежень однією державою (або групою держав) проти іншої з метою примусити її виконати певні вимоги або припинити небажані дії; у міжнародному праві — примусові дії держави, спрямовані на відновлення порушених прав, що застосовуються у відповідь на протиправні дії іншої держави.
2. (У розширеному значенні) Каральна або помстальна дія, заподіяна у відповідь на подібну дію супротивника; репресивний захід.
1. Застаріла та рідко вживана форма слова «обробка» — дія за значенням «обробляти»; обробка, оброблення (наприклад, обробка ґрунту, деревини, металу, тексту).
2. (історично) Сукупність операцій технологічного характеру, спрямованих на видозміну, обробляння або доведення матеріалу до потрібного стану.
1. Який стосується репресій, призначений для репресій; каральний, покаральний.
2. Який має на меті придушення, утиски кого-, чого-небудь; гнітючий, утискницький.
1. Піддати якийсь матеріал, сировину або предмет спеціальним діям, операціям для надання потрібних властивостей, форми, виду; опрацювати.
2. Підготувати ґрунт для посіву або посадки рослин шляхом оранки, боронування, удобрення тощо; виконати необхідні агротехнічні роботи на землі.
3. Опрацювати, вивчити, ретельно розглянути якусь тему, питання, інформацію; сформулювати висновки або прийняти рішення.
4. Провести з кимось розмову з певною метою (наприклад, для переконання, отримання згоди, впливу); впоратися з кимось.
5. У медицині та побуті: застосувати до рани, пошкодження, хворого місця лікувальні засоби, процедури; продезінфікувати, перев’язати.
6. У техніці та інформатиці: піддати дані, сигнал або інформацію автоматичній або програмній перетворювальній процедурі.
Властивість або якість того, що є репресивним; пригнічувальний, обмежувальний характер політики, системи, дій тощо, спрямованих на утиск, контроль або покарання.