Словник Української Мови
1. Штучно створена людиноподібна істота, клон або біологічний робот, що є точним відтворенням (реплікацією) оригіналу; персонаж науково-фантастичних творів.
2. (У біології, генетиці) Клітина, молекула ДНК або вірус, що утворився внаслідок процесу реплікації (самовідтворення).
1. Хімічний термін, що стосується оксалатів — солей та естери́в щавлевої кислоти.
2. У медицині та біології — пов’язаний з утворенням або наявністю кристалів оксалату кальцію, наприклад, у ниркових каменях або рослинних тканинах.
1. (біологія) Ділянка молекули ДНК, що містить початок (точку ініціації) реплікації та контролює процес копіювання генетичного матеріалу під час поділу клітини.
2. (біотехнологія) Штучно створений вектор (плазміда, вірусний геном тощо), здатний до автономної реплікації (самокопіювання) у клітині-господарі, що використовується для клонування та ампліфікації генів.
Оксаліл — хімічна сполука, радикал щавлевої кислоти з формулою -C₂O₂ або (CO)₂, що входить до складу складних органічних речовин.
Оксалілбромід — органічна сполука, бромпохідне оксалевої кислоти, що має формулу (COBr)₂; безбарвна рідина з різким запахом, що використовується в органічному синтезі як реагент для введення оксальної групи.
1. (біол., мед.) Пов’язаний з реплікацією, що стосується процесу відтворення, копіювання або синтезу нових молекул (найчастіше ДНК або РНК) на основі існуючої матриці; такий, що здійснює реплікацію.
2. (лінгв.) У граматиці: такий, що виражає повторення, багаторазовість дії (наприклад, про реплікативні дієслова).
1. Пристрій або технологія, здатні до точної автономної реплікації (самовідтворення), часто у контексті нанотехнологій, робототехніки або теоретичних моделей майбутнього.
2. У науковій фантастиці — технологічний пристрій, здатний створювати (синтезувати) будь-які матеріальні об’єкти, найчастіше їжу та напої, за шаблоном, як, наприклад, у франшизі “Зоряний шлях”.
3. У біології та генетиці — ділянка молекули ДНК, де починається процес реплікації (подвоєння).
4. У комп’ютерних технологіях — пристрій або програма для тиражування (розмноження) даних, апаратного забезпечення або створення їх точних копій.
Оксалілсечовина — органічна сполука, похідна сечовини, у якій два атоми водню заміщені на оксалільні групи (-CO-CO-); використовується в органічному синтезі.
1. (біологія, генетика) Пов’язаний із реплікацією (подвоєнням) ДНК; властивий процесу відтворення генетичного матеріалу.
2. (інформатика) Пов’язаний із реплікацією даних; властивий процесу копіювання та синхронізації інформації між різними джерелами, серверами або базами даних для забезпечення їх доступності та надійності.
3. (загальне) Стосований до процесу відтворення, точного копіювання або повторення чогось.
1. (біохім.) Процес приєднання оксалілової групи (–CO–COOH) до органічної молекули, зокрема до білків, що може призводити до зміни їх функцій та властивостей; одна з форм поствідкладної модифікації білків.
2. (хім.) Хімічна реакція введення оксалілового залишку (похідного щавлевої кислоти) в органічну сполуку.