Словник Української
1. (Про людину, тварину, їхній вигляд, поведінку тощо) Який викликає почуття ніжності, приязні, любові; дуже ласкавий, милий, привабливий.
2. (Переносно, про предмети, явища) Який сприймається як приємний, добрий, затишний; що викликає теплі почуття.
1. Прислівник, утворений від прикметника “ласкавий” за допомогою суфікса -еньк-; означає: дуже ласкаво, з особливою ніжністю та добротою, по-родинному тепло.
2. (У мовленні) М’яко, спокійно, без різкості (про тон, спосіб висловлювання).
1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як маруна (Tripleurospermum inodorum), яка має приємний аромат.
2. Застаріла назва для ласкавої, доброзичливої, привітної людини (переважно жінки).
Який виражає ласку, ніжність, любов; сповнений доброти, приязні.
Який викликає приємні відчуття, почуття задоволення; приємний, м’який, ніжний (про погляд, посмішку, голос, дотик тощо).
У мовознавстві: такий, що утворений зі зменшувально-пестливим суфіксом (про форму слова).
1. Властивість за значенням прикметника “ласкавий”; вияв доброзичливого, привітного, сердечного ставлення до когось, чогось; ніжність, доброта.
2. Доброзичливі, привітні слова або вчинки; вияв уваги, приязні.
1. Прислівник до слова “ласкавий” у значенні: виявляючи ласку, доброту, приязне ставлення; чемно, привітно, доброзичливо.
2. Уживається як складова частина стійкого словосполучення “ласкаво просимо” для ввічливого запрошення або гостинного зустрічі.
1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), представлений однорічними або багаторічними травами, часто з жовтими квітковими кошиками; наукова назва — Galinsoga.
2. Народна назва окремих видів цього роду, зокрема ласкавця дрібноцвітого (Galinsoga parviflora) — бур’янової рослини з дрібними білими крайовими та жовтими серединними квітками.
1. (іст.) Спеціально навчений солдат для ведення саперних робіт, розмінування та підривних операцій у військах Речі Посполитої (XVI–XVIII ст.), а також у запорозькому війську.
2. (заст.) Назва легкоозброєного піхотинця в європейських арміях XVI–XVII століть.
1. Який любить смачно поїсти, полоскотати; схильний до ласощів, солодощів.
2. Який викликає приємні смакові відчуття, дуже смачний, апетитний.
3. (переносне значення) Який з великим задоволенням, пристрастю чогось бажає або чимсь захоплюється.
1. (розм.) З великим апетитом, із задоволенням; так, що свідчить про смак до їжі або про насолоду від неї.
2. (перен., розм.) З великим бажанням, із захопленням, охоче (про сприйняття чогось, заняття чимось).