• ґеґекати

    Відтворювати характерні звуки, що їх видають гуси та качки; гакати.

  • ґеґекатися

    Ґеґекатися — (розм.) несамовито, голосно сміятися, реготати; гоготати.

  • ґеґнути

    Ґеґнути — ужити ґеґу (невелику кількість міцного алкогольного напою, переважно горілки); випити.

  • ґеґнутися

    Ґеґнутися — рідковживане дієслово, що означає різко, несподівано або необачно рушити з місця, кинутися кудись; часто з відтінком негативного значення — метнутися, кинутися втекти або впасти.

  • ґедзик

    Ґедзик — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  • ґедзилля

    Ґедзилля — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

  • ґедзкатися

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — чіплятися, приставати до когось, набридати, докучати.

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — сваритися, лаятися, вступати в перепалку.

  • ґедзь

    1. Комаха родини ґедзів, що харчується кров’ю ссавців, самиці якої мають колючо-сосучий ротовий апарат і є докучливими кровососами худоби та людей.

    2. Переносно: про набридливу, докучливу людину, яка постійно чіпляється, дратує або про щось, що викликає тривогу, непокій.

  • ґелґання

    Ґелґання — власна назва села в Україні, у складі Бережанської міської громади Тернопільського району Тернопільської області.

  • ґеґотати

    Ґеґотати — видавати різкі, галасливі та негармонійні звуки, подібні до крику гусей; гучно й невиразно базікати, вештаючись.