Надмірне втручання держави в життя суспільства та його членів, що набуває форм надмірної опіки.
Система соціального захисту, що базується на діяльності та принципах роботи організацій громадянського суспільства.
-
асистолія
Раптове припинення скорочувальної функції серцевого мʼязу, що призводить до порушення роботи серця.
Повна зупинка серцевої діяльності, супроводжувана відсутністю електричних потенціалів у кардіоміоцитах (на електрокардіограмі реєструється як ізолінія).
-
архіболія
Це порушення структури органів, що виникає на початкових етапах формування ембріона, але з часом усувається й не позначається на зовнішніх ознаках дорослої особини.
-
архів
1. Архів — це спеціалізована установа, основним завданням якої є пошук, систематизація та збереження давніх паперів, рукописних пам’яток та інших матеріалів. Також цим словом називають структурний підрозділ організації, призначений для зберігання старих документів, листування, завершених справ і подібних матеріалів.
2. Архів — це сукупність документів, рукописів, фотографій тощо, що стосуються діяльності певної установи або окремої особи та зберігаються як цілісний комплекс.
Фразеологізм «здати в архів (до архіву) когось або щось» вживається в переносному значенні для позначення дії: забути, визнати застарілим або непотрібним.
-
архіваріус
Архіваріус — це чоловіче ім’я, що позначає особу, яка охороняє архівні матеріали або працює в архіві.
-
архіватор
Архіватор — це програмне забезпечення, призначене для створення архівів. Воно об’єднує кілька окремих файлів у єдиний архівний файл або серію таких файлів, що спрощує їх зберігання та передачу. Для скорочення загального обсягу даних більшість архіваторів застосовують методи стиснення інформації без втрат.
-
архівація
Синонім до слова “архівування”.
Процес запису даних у цифровій формі з метою їх збереження на тривалий термін.
-
архівіст
Архівіст — це особа, яка володіє фаховими знаннями в галузі архівної справи.
-
архівний
Прикметник, що стосується архіву.
Також: властивий архіву (у першому значенні цього слова), наприклад, архівний пил.
Також: такий, що займається вивченням або дослідженням архівів (у другому значенні), як у прикладі з етнографічною програмою “Архівної комісії” (лист Коцюбинського до І. Франка, 1956).
-
архівознавство
Архівознавство — це галузь науки, яка досліджує принципи та практичні способи комплектування, збереження й упорядкування документів, а також історію та організаційні основи архівної діяльності.
Воно тісно пов’язане з археографією та іншими спеціальними історичними дисциплінами.
Виникнення цієї науки зумовлено потребою вивчати історичний розвиток архівної справи, узагальнювати практичний досвід державних архівів, а також розробляти наукові підходи до зберігання, обліку та комплексного використання документальних матеріалів архівів.