1. (розм.) Призвичаїтися до польоту, набути навичок літати (про птахів, комах тощо).
2. (перен., розм.) Призвичаїтися до нових умов, обставин; освоїтися, обжитися.
Словник Української Мови
1. (розм.) Призвичаїтися до польоту, набути навичок літати (про птахів, комах тощо).
2. (перен., розм.) Призвичаїтися до нових умов, обставин; освоїтися, обжитися.
1. Який стосується ранця, призначений для нього або має його форму.
2. Який перевозиться, переноситься або використовується у ранці (про вантаж, обладнання тощо).
3. У складі термінів: портативний, компактний, призначений для перенесення на спині (наприклад, ранцевий двигун, ранцевий радіопередавач).
1. (рідко) Обвивати, обгортати щось довгим, гнучким предметом (наприклад, пагонами, лозою).
2. (переносно) Охоплювати, обіймати, оточувати щось повністю (про почуття, явища тощо).
1. Велике господарство з розведення великої рогатої худоби, коней або овець на великих земельних угіддях, поширене переважно в Північній та Південній Америці.
2. Комплекс житлових та господарських будівель на території такого господарства; ферма.
3. У переносному значенні: заміський будинок або садиба, часто з великою ділянкою землі, що стилізована під західний або сільський тип житла.
1. (рідко) Ставати лещиною, перетворюватися на ліщиновий кущ (зазвичай у фольклорних або поетичних текстах).
2. (переносно, рідко) Вкриватися, обростати чимось густим, схожим на зарості ліщини.
1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Десни, що протікає територією Чернігівської області.
2. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
1. (історичне) Спеціальна прибудова або невелика споруда (часто дерев’яна), призначена для обливання водою; лазня, де миються, обливаючись.
2. (застаріле) Посуд для обливання, поливання; ковш, лейка, глечик з довгим носиком.
3. (діалектне) Людина, яка обливає щось або когось (наприклад, водою).
1. Насичений сольовий розчин у водоймах (озерах, лиманах) або у відстійниках соляних промислів, що утворюється внаслідок випаровування води.
2. (Перен.) Густа, насичена, часто неприємна на вигляд рідина.
3. (Гідрол.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Прип’яті, що протікає Волинською та Рівненською областями.
1. Який був підданий обливанню, поливанню рідиною або опинився під її потоком.
2. У кулінарії: про виріб із тіста, який готується шляхом заливання рідким тістом (наприклад, кляром) або іншою рідиною (наприклад, обливаний сирник).
3. У топоніміці: складова частина народної назви джерела, криниці або колодязя, з якого вода нібито “обливає” того, хто з нього п’є (напр., криниця Обливаний).
1. (про рослини) Який має рапу, тобто коротке та товсте коріння або кореневище.
2. (перен., розм.) Неповороткий, млявий, апатичний (про людину).