Словник Української Мови
Рафлезія — рід паразитичних рослин родини рафлезієвих, що ростуть у тропічних лісах Південно-Східної Азії, відомі найбільшими квітками у світі, які мають різкий запах падла для залучення запилювачів.
Рафлезія — народна назва найвідомішого виду цього роду, рафлезії Арнольда, квітка якої може досягати понад 100 см у діаметрі та важити до 10 кг.
1. (у бухгалтерському обліку) Бути зареєстрованим, відображеним у бухгалтерських документах, знаходитися на обліку; фіксуватися як об’єкт обліку.
2. (у статистиці, адмініструванні) Бути врахованим, зафіксованим у відповідних списках, реєстрах чи базах даних для певних цілей (наприклад, для контролю, аналізу, планування).
1. Застаріле: воїн, боєць, учасник військових дій або ополчення.
2. У слов’янській міфології: один з двох легендарних братів-лицарів, що вважалися покровителями воїнів (разом із братом Полканом).
3. У сучасному вжитку (частіше у множині “ратники”): символічна назва захисників України, воїнів, які ведуть боротьбу за незалежність та суверенітет держави.
1. Щільно покрити, обмазати всю поверхню чогось, приклеїти до чогось з усіх боків.
2. Обклеїти, обмазати щільно, густо, у великій кількості (про липку, в’язку речовину).
3. Розм. Обступити, оточити когось щільно з усіх боків.
1. Учасник боротьби, війни; воїн, боєць.
2. Той, хто бореться за щось, відстоює якусь ідею; борець.
1. Покритися, обтягнутися чимось липким, в’язким, що пристає до поверхні.
2. Обклеїтися, обсістися щільно навколо когось або чогось (про комах, дрібних тварин тощо).
3. Перен. Обступити, оточити когось щільною групою, натовпом.
1. (істор.) Військовий конфлікт, бойові дії, війна; також боротьба, протистояння взагалі.
2. (перен., книжн.) Запекла суперечка, полеміка, словесна боротьба.
Обліпиха — рід колючих чагарників або невеликих дерев родини лохових, поширених у Євразії, відомих своїми соковитими, кислувато-солодкими помаранчевими або жовтими ягодами, що мають високу лікувальну та харчову цінність.
Обліпиха — плодоносна рослина (чагарник або дерево) виду *Hippophae rhamnoides*, яку широко вирощують як декоративну, піскоутримуючу та цінну вітамінну культуру.
Обліпиха — кислувато-солодкі, дрібні, овальні помаранчеві ягоди обліпихи, що використовуються для приготування варення, соку, сиропу, масла та інших продуктів харчування і лікувальних засобів.
Ведення війни, бойові дії; брати участь у війні, битися, воювати.
1. Прикметник до слова “обліпиха”: який стосується обліпихи, властивий їй або виготовлений з неї.
2. Який має колір, схожий на колір стиглих ягід обліпихи; яскраво-оранжевий, жовтувато-оранжевий.