Словник Української Мови
1. Який стосується революції, пов’язаний із нею; властивий революції.
2. Який спрямований на здійснення революції, на корінне перетворення суспільства; що містить ідеї революції.
3. Який вносить корінні, радикальні зміни в якійсь галузі, робить переворот у науці, техніці, мистецтві тощо; новаторський.
1. Абстрактний іменник, що означає сукупність якостей, властивих революції або революціонеру; радикальна налаштованість на глибокі, корінні зміни в суспільстві, науці, мистецтві тощо, часто шляхом повалення старого ладу.
2. Ідейна спрямованість, що виражається в готовності до революційної боротьби, в прихильності до революційних методів перетворення дійсності.
3. У переносному значенні — новизна, радикальна оригінальність, здатність робити різкий прорив у якій-небудь галузі (наприклад, у технологіях, мистецтві, науковій думці).
1. Прислівник до слова “революційний” у значенні: пов’язано з революцією, її здійсненням або ідеями; так, як властиво революції.
2. У переносному значенні: принципово новим, радикальним способом; так, що вносить корінні зміни, різко відрізняється від усталеного, традиційного.
1. Пов’язаний з революційною боротьбою за національне та соціальне визволення, спрямований на повалення існуючого ладу та здобуття незалежності.
2. Стосовний до організованого руху або діяльності, що поєднує ідеї соціальної революції з метою національного визволення від колоніальної влади, окупації чи імперського панування.
1. Пов’язаний з революційним демократизмом — політичною течією, що поєднує ідеї соціальної революції з принципами народовладдя (демократії) і часто виступає за радикальні перетворення суспільства в інтересах широких народних мас.
2. Характерний для діячів, рухів, ідеології або організацій, які в певний історичний період (особливо в XIX — на початку XX століття) боролися за повалення автократичного ладу та встановлення демократичного устрою шляхом революції.