1. Який стосується реєстрації, призначений для реєстрації або внесення до реєстру.
2. Який фіксує, записує дані (про пристрій, механізм).
Словник Української Мови
1. Який стосується реєстрації, призначений для реєстрації або внесення до реєстру.
2. Який фіксує, записує дані (про пристрій, механізм).
Процес внесення, фіксації або обліку даних, фактів, об’єктів або осіб у спеціальний список (реєстр) з метою систематизації, обліку або надання офіційного статусу.
Офіційна процедура оформлення та фіксації прав, статусу чи наявності чого-небудь (наприклад, реєстрування права власності, реєстрування юридичної особи).
Технічна дія з фіксації параметрів, сигналів або подій (наприклад, реєстрування землетрусу сейсмографом, реєстрування даних комп’ютером).
1. Вносити до офіційного списку, переліку або облікового документу з метою обліку, фіксації або надання офіційного статусу.
2. Фіксувати, записувати показники приладів, дані, факти або події для подальшого використання, аналізу чи підтвердження.
3. Оформляти документально, закріплюючи юридично (наприклад, права на власність, факт народження чи шлюб).
1. Вносити свої дані до офіційного списку, переліку або бази даних для обліку, отримання права на щось або з метою фіксації факту своєї присутності, участі.
2. Отримувати офіційне посвідчення, документ про державну реєстрацію (про народження, шлюб, право власності тощо).
3. Фіксуватися, відмічатися приладами або в документах (про явища, події, об’єкти).
1. (у комп’ютерних технологіях) такий, що здійснює реєстрацію, фіксацію даних або подій у системі, базі даних, журналі тощо; призначений для запису інформації.
2. (у техніці) пристрій або компонент, що виконує функцію реєстрації, записування певних параметрів, станів або процесів.
3. (у праві та документообігу) особа або орган, який має повноваження офіційно реєструвати, вносити до реєстру документи, факти, права.