1. Стосунний до реєстратора (особи, яка веде реєстрацію, облік чого-небудь), властивий йому.
2. Стосунний до реєстратора (пристрою для фіксації, запису даних), властивий йому.
Словник Української Мови
1. Стосунний до реєстратора (особи, яка веде реєстрацію, облік чого-небудь), властивий йому.
2. Стосунний до реєстратора (пристрою для фіксації, запису даних), властивий йому.
1. Приміщення або відділ у медичному закладі (поліклініці, лікарні тощо), де здійснюють реєстрацію, облік та запис пацієнтів, видають медичні документи (направлення, довідки) та надають довідкову інформацію.
2. Установа або відділ, що займається офіційною реєстрацією, обліком або оформленням документів (наприклад, реєстратура актів цивільного стану, реєстратура суду).
1. Прикметник до слова “реєстрація”: такий, що стосується реєстрації, призначений для неї або використовується в процесі реєстрації.
2. Такий, що засвідчує факт реєстрації, є її офіційним документом або знаком.
3. У складі власних назв та термінів: що входить до офіційної назви органу, документу, процедури, пов’язаних з обліком, фіксацією (наприклад: реєстраційна палата, реєстраційне посвідчення, реєстраційний номер).
1. Дія за значенням дієслова реєструвати; офіційне внесення до списку, облік, фіксування когось або чогось з метою обліку, контролю або надання офіційного статусу.
2. Офіційна процедура оформлення документів для фіксації певного факту, стану або права (наприклад, реєстрація місця проживання, реєстрація шлюбу, реєстрація товарного знака).
3. Технічний запис, фіксація даних, сигналів, явищ за допомогою спеціальних приладів (наприклад, реєстрація землетрусу сейсмографом).
4. Реєстраційний пункт, бюро або відділ установи, де проводиться така дія (розмовне).
1. Скорочена назва Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) — офіційної електронної бази даних, де публікуються судові рішення в Україні.
2. Розмовна назва для будь-якого державного реєстру, що ведеться в електронній формі та забезпечує публічний доступ до відомостей (наприклад, реєстр юридичних осіб, реєстр власності тощо).
1. Який занесений до офіційного списку (реєстру), має відповідний запис і номер у ньому.
2. Який стосується козацького стану в Україні XVI—XVIII ст., що перебував на державній службі та був внесений до особливих списків (реєстрів).