Древослів

Словник Української Мови

  • цілитися

  • резорцин

    1. Органічна сполука з групи двоатомних фенолів, що має хімічну формулу C₆H₄(OH)₂; безбарвні кристали, розчинні у воді, спирті та ефірі, які використовуються в хімічній промисловості як сировина для виробництва барвників, пластмас, ліків, а також у косметології та медицині як антисептик і кератолітик.

    2. (у медицині та косметології) Лікарський засіб або косметичний інгредієнт на основі резорцину, що застосовується зовнішньо для лікування захворювань шкіри (наприклад, екземи, себореї, грибкових уражень), акне, а також для хімічного пілінгу.

  • резорцинбензеїн

    Резорцинбензеїн — органічна сполука, барвник, що є продуктом конденсації резорцину з бензоїном; використовується в аналітичній хімії як чутливий хімічний індикатор для визначення бора та борної кислоти (утворює характерне червоне забарвлення).

  • цілиця

  • цілісінький

  • резорциндиметиловий

    Хімічний термін, що означає: похідний від резорцину та диметилового спирту або диметилового ефіру; стосовний до диметилового ефіру резорцину.

  • цілісний

  • резорциновий

    1. (хім.) Який стосується резорцину (1,3-дігідроксибензолу), отриманий з нього або містить його; властивий резорцину.

    2. (мед., фарм.) Призначений для лікування, що містить резорцин або заснований на його властивостях (наприклад, про резорцинову мазь).

  • ціанофіцин

  • резорцинфосфат

    Резорцинфосфат — органічна сполука, похідна фосфорної кислоти та резорцину, що використовується в промисловості як компонент для синтезу барвників, полімерів або як стабілізатор.