• евризональний

    1. (біол., екол.) Про організми: здатний існувати в широкому діапазоні глибин (зони) водойми, наприклад, від прибережних мілководь до глибоководних ділянок.

    2. (геол.) Про осадові породи або відкладення: утворений в умовах різкої зміни глибини басейну седиментації.

  • вайя

    1. Велике, зазвичай перисте листя папоротей та деяких інших рослин (наприклад, саговників), що виконує функції фотосинтезу та спороутворення.

    2. У поетичній мові — образне позначення зеленого, розкішного листя дерева або куща.

  • газетовий

    1. Стосований до газети, властивий газеті; призначений для газети.

    2. Зроблений з матеріалу, у який зазвичай загортають газети; паперовий.

  • вайшешика

    Вайшешика — одна з шести ортодоксальних (астика) філософських шкіл давньої Індії, заснована мудрецем Канадою (також відомим як Улука), що спеціалізується на онтології, класифікації та аналізі об’єктів і явищ матеріального світу.

    Вайшешика — філософська система, що вивчає природу реальності через категорії (падартхи), серед яких основним є поняття “драв’я” (субстанція), і відстоює атомістичну теорію будови всесвіту.

  • вайшенкіт

    Вайшенкіт — рідкісний мінерал, водний фосфат кальцію та алюмінію (CaAl₃(PO₄)₂(OH)₅·H₂O), названий на честь американського мінералога Артура Вашена (Arthur Washburn). Кристалізується у моноклінній сингонії, утворює призматичні кристали або зернисті агрегати, зазвичай білого, жовтуватого або зеленуватого кольору. Знаходиться в зоні окиснення деяких родовищ фосфатних руд.

  • евридика

    1. У давньогрецькій міфології — дружина співака Орфея, яка померла від укусу змії; Орфей спускався за нею до підземного царства, але порушив заборону й назавжди втратив її.

    2. Астероїд головного поясу, відкритий у 1862 році.

    3. Рід комах родини злакових мільок (Crambidae).

  • газетно-публіцистичний

    1. Створений для газети або пов’язаний з газетною публіцистикою; властивий газетній публіцистиці.

    2. Характерний для мови газетної публіцистики, що поєднує риси публіцистичного та офіційно-ділового стилів.

  • вайрочана

    Вайрочана (санскр. वैरोचन, Vairocana) — один з п’яти дх’яні-будд (будд мудрості) у ваджраяні, що уособлює дгармакаю (абсолютну природу реальності) та мудрість дгармадхату (простору всіх явищ). Зображається білого кольору, часто з символом дгармачакри (колеса вчення).

    Вайрочана — центральна фігура в буддизмі, особливо в школах (наприклад, Сінґон), де розглядається як верховний будда, що уособлює всю всесвітню реальність та є джерелом усіх проявів.

  • вайо

    1. Власна назва села в Закарпатській області України, розташованого в Берегівському районі.

    2. Власна назва річки в Закарпатській області України, лівої притоки Тиси, що протікає поблизу однойменного села.

  • евригігробіонтність

    Евригігробіонтність — здатність організмів (евригігробіонтів) жити та розвиватися в широкому діапазоні вологості навколишнього середовища.