Словник Української Мови
1. Представник східнослов’янського племені, що входив до складу давньоруської держави та мешкав у басейні річки Сож (лівої притоки Дніпра).
2. У сучасному вжитку — мешканець або уродженець історичного регіону, де проживало це плем’я (переважно територія сучасної Могильовської області Білорусі та прилеглі землі).
Радимичі — східнослов’янське плем’я, що в IX–XII століттях мешкало в басейні річки Сож (територія сучасної східної Білорусі та прилеглих земель Росії) та входило до складу Київської Русі.
Радимичі — представники цього племені, його члени.
Радимович — українське прізвище, що походить від чоловічого імені Радим (Радимир).
Радимович — історичне прізвище українського шляхетського роду гербу Труби, відомого з XVI століття, зокрема на Волині.
Радимович — назва села в Україні, що існувало до середини XX століття на території сучасної Житомирської області.
1. (про папір) такий, що має на поверхні тонкі паралельні лінії, проведені з метою полегшення письма по прямій.
2. (про зображення, текст) нанесений або виконаний на такому папері.
1. (у техніці) Такий, що пройшов обробку радіруванням — процесом нанесення тонкого металевого покриття (зазвичай радію) на поверхню предмета шляхом електролізу для захисту, декоративних цілей або покращення електропровідності.
2. (у геральдиці та мистецтві) Такий, що покритий радієм або іншим металевим шаром, що імітує срібло або дорогоцінний метал, для надання блиску та вартості.