1. Розділ драматургії, що охоплює теорію та практику створення драматичних творів, спеціально призначених для виконання та трансляції радіомовленням.

2. Сукупність драматичних творів (радіоп’єс, інсценізацій тощо), створених для радіомовлення як окремий вид мистецтва.

Спеціалізована радіостанція або радіопрограма, що призначена для дублювання основного мовлення з метою його резервування на випадок технічних збоїв або аварійних ситуацій.

Технічна система (передавач, резервна апаратна тощо), що забезпечує можливість такого резервного мовлення.

Радіодуктографія — метод дослідження внутрішньої будови матеріалів та виробів за допомогою проникаючого іонізуючого випромінювання (рентгенівських або гамма-променів) з подальшим отриманням їх зображення (рентгенограми) на радіографічному носії (плівці, цифровому детекторі).

Фахівець з радіоекології, який вивчає вплив радіоактивних речовин на живі організми та екосистеми, закономірності їх міграції в навколишньому середовищі та наслідки радіоактивного забруднення.

Радіозображення — зображення об’єкта або сцени, отримане за допомогою радіохвиль, що відбиваються від нього, і відтворене на екрані індикатора (застосовується в радіолокації, радіоастрономії).

Радіозображення — зображення, що передається на відстань за допомогою радіосигналів (наприклад, телевізійне зображення).