Цей термін розкривається у статті «афіліація».
-
афінаж
Афінаж — це металургійна технологія очищення благородних металів, таких як золото, платина чи срібло, від сторонніх домішок, щоб отримати чистий продукт із заданою високою пробою.
-
афіна паллада
Афіна Паллада – верховна олімпійська богиня в міфах Стародавньої Греції, яку спочатку шанували як покровительку війни, перемоги та родючості, а з часом вона стала втіленням мудрості, заступницею різноманітних наук і ремесел.
-
афлатоксин
Докладніше про це поняття можна дізнатися за словниковою статтею «афлатоксини».
-
афлебія
Афлебіями в ботаніці називають вирости, що за формою нагадують листки та розташовуються поблизу основи листових пластин окремих видів папоротей.
-
афобофобія
Страх перед станом, коли у людини відсутні будь-які фобії.
-
афоризм
Афоризм — це стисла, але дуже виразна форма висловлювання, що містить узагальнену думку. Наприклад, один поет сформулював такий: «Агарна рифма — погибель для ідеї!» (Л. Укр., V, 1956, 75).
Інший приклад — старий афоризм «усі жанри хороші, крім нудних», який, на жаль, часто ігнорується деякими редакторами, видавцями та критиками (Літ. газ., 29.VII 1958, 3).
-
афористика
Афористика — це різновид художнього слова, що втілює життєвий досвід у стислій формі через узагальнюючі за змістом судження, тобто афоризми.
-
афористичний
Прикметник, що позначає наявність характерних рис афоризму. Як приклад, письменниця Леся Українка цінувала вислови афористичного характеру і сама їх створювала (за даними «Курсу історії української літературної мови», том І, 1958, сторінка 569).
-
афористичність
Афористичність — це абстрактний іменник, утворений від прикметника «афористичний». Характерною рисою сучасної народної творчості є значне посилення прагнення до афористичності мовлення, що засвідчено у науковому виданні «Народна творчість та етнографія» (№4, 1961 р., стор. 12).