• ведмідь

    1. Великий ссавець родини ведмедевих із густою шерстю, потужними лапами та всеїдною раціоном; символ сили, а іноді й незграбності.

    2. (переносне значення) Про людину, яка відрізняється великою фізичною силою, але часто незграбна або неввічлива.

    3. (переносне значення, розм.) Про того, хто дуже замкнутий, некомунікабельний, любить самітність (за аналогією з самітницьким способом життя ведмедя).

    4. (астрономія) Назва двох сузір’їв Північної півкулі — Велика Ведмедиця та Мала Ведмедиця (використовується переважно в однині у назвах цих сузір’їв).

  • галабурдитися

    1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.

    2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.

  • ведмежина

    1. М’ясо ведмедя, що вживається в їжу.

    2. Рослина з родини розоцвітих, багаторічна трав’яниста рослина з товстим кореневищем, великим листям і дрібними білими квітками, що росте в тінистих лісах; вовче тіло або вовча ягода (Aconitum).

    3. Тіньове, заросте високою травою та чагарниками місце в лісі, де водяться ведмеді.

  • еквілібристка

    1. Артистка цирку або естради, яка виконує складні вправи на рівновагу (на канаті, дроті, шарах, велосипеді тощо).

    2. Переносно: про спритну, вправну жінку, яка вміло долає складні життєві ситуації або знаходиться в нестійкому, ризикованому положенні.

  • ведмежачі

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    2. (заст., рідк.) Уживається як синонім до “ведмежата” — множина від “ведмежа”, тобто малі ведмеді, ведмежатка.

  • ґлягатися

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.

  • галабурдити

    1. Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.

    2. Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.

    3. Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.

  • еквілібристичний

    1. Стосунний до еквілібристики, властивий їй; призначений для виконання вправ на рівновагу (перев. у цирку).

    2. Перен. Надзвичайно складний, хитромудрий, що вимагає великої майстерності та точного розрахунку (про дії, прийоми, маніпуляції тощо).

  • ведмежатник

    1. Мисливець, який спеціалізується на полюванні на ведмедів або відстрілі небезпечних ведмедів.

    2. Той, хто розводить, виховує або дресирує ведмедів; ведмедівник.

    3. Застаріла назва рослини вовчого тіла, або вовче лико (Daphne mezereum).

  • еквілібристика

    1. Вид циркового мистецтва, що полягає у виконанні гімнастичних вправ, трюків на підвищену рівновагу (на дроті, канаті, шарах, руках тощо).

    2. Переносно: майстерне, але часто поверхневе та формальне поводження з фактами, словами, поняттями для досягнення певної, часто сумнівної, мети.