Словник Української
1. Невеликий перелітний птах родини ластівкових з довгими гострими крилами, вильчастим хвостом і коротким дзьобом, що вміло літає та живиться комахами, яких ловить у повітрі.
2. Розмовна назва літака або іншого літального апарата (зазвичай невеликого).
3. Переносно: про вправну, спритну, легку на підйом людину (переважно жінку або дівчину).
1. Який має сильне бажання чогось, відчуває велику пристрасть до чого-небудь; жадібний.
2. Який дуже любить їсти щось смачне або певну страву; смачний, ласощі.
3. Розм. Який викликає бажання, приваблює; принадний, приємний.
1. (перехідне) Їсти щось смачне, солодке або делікатесне з особливим задоволенням, із смаком; ласо вживати їжу.
2. (неперехідне) Бути схильним до ласощів, полюбляти солодощі або смачну їжу; бути ласуном.
3. (переносне значення, перехідне) З задоволенням сприймати, відчувати щось приємне (наприклад, похвалу, увагу).
1. (про тварин, переважно про собак) Облизуватися, виявляючи бажання їсти, особливо коли відчувають запах їжі або бачать її.
2. (переносно, про людей) Виявляти сильне бажання чогось, прагнути отримати щось із задоволенням або жадібністю.
1. Хижий ссавець родини мустелових з довгим гнучким тілом, короткими лапами та цінним хутром, який змінює забарвлення залежно від пори року (рід Mustela); у літературній мові зазвичай називається “горностай”.
2. Рідкісне діалектне позначення для тхора лісового (Mustela putorius).
3. У переносному значенні — про спритну, вправну або хитрну людину (часто із відтінком жартівливості).
1. Рідкісне діалектне позначення для печива, солодощів або будь-якої смачної їжі, ласощів.
2. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, річки або місцевості) в Україні, що походить від слова «ласий».
Ласій — власна назва, що походить від грецького імені Лазар, вживається в українській мові як народна форма церковного імені Лазар, зокрема в побуті або в фольклорних текстах.
Ласій — власна назва, що в українській мові може використовуватися як прізвисько або неофіційне звертання до людини на ім’я Лазар.
1. Різновид яблуні з дрібними солодкими плодами, а також самі ці плоди.
2. Солодке печиво у вигляді плетеної булочки, звичайно посипане цукром.
3. Рідкісне вживання: ласуня, ласунка (про людину).
1. Невеликий хижий ссавець родини мустелових (Mustela nivalis) з видовженим гнучким тілом, короткими лапами та цінним хутром, який живиться дрібними гризунами.
2. Рідкісне прізвище або історична назва географічного об’єкта (наприклад, річки).
1. (про людину, її характер, поведінку) Який виявляє ласку, доброзичливість, приязнь; увічливий, привітний, добрий.
2. (перен., про погоду, природу) М’який, приємний, сприятливий.
3. (заст., про мову, стиль) Вишуканий, витончений, приємний для слуху.