Словник Української Мови
Шубонька — зменшувально-пестлива форма від слова “шуба”, що означає коротке верхнє зимове вбрання з хутром або на хутряній підкладці.
Шубонька — власна назва, зокрема, української народної пісні колядкового або щедрівкового характеру, в якій це слово часто використовується як звертання або символ достатку (“Ой, шубонька, шуба”).
Втрачати сили, ставати втомленим від тривалої або інтенсивної фізичної, розумової або психічної діяльності; відчувати фізичну чи нервову втому.
Втрачати працездатність, ефективність або інтенсивність дії внаслідок тривалого навантаження або використання (про механізми, матеріали тощо).
Створений на основі хлоретилену, що стосується хлоретилену.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шуба” — коротка або легка шуба, часто з декоративним призначенням.
2. Розмовна назва теплого жіночого одягу для верху, схожого на коротку шубу або на стегану куртку на синтепоновій чи пуховій прокладці.
3. У технічному сленгу — захисна оболонка, кожух або ізоляційне покриття на комунікаціях, трубах, кабелях тощо.
4. У ботаніці — народна назва квітки цикламену, пеларгонії або інших квітів із загнутими пелюстками, що нагадують форму капюшона або шуби.
1. Викликати втому, позбавляти сил, робити втомленим; стомлювати.
2. Викликати відчуття нудьги, пригнічувати своєю одноманітністю або тривалістю; набридати.
Хлоретиловий (прикметник) — що стосується хлоретилу, містить хлоретил або має до нього відношення; властивий хлоретилу.
Хлоретиловий (прикметник, хімія) — що містить в молекулі групу –CH₂–CH₂Cl (хлоретильну групу); пов’язаний із заміщенням атома водню в етильній групі (–CH₂–CH₃) на атом хлору.
Відчувати фізичну або психічну втому, втрачати сили, ставати змученим внаслідок тривалої або інтенсивної діяльності.
Втрачати інтерес, емоційну енергію, відчувати нудьгу або душевну виснаженість від чогось одноманітного, тривалого або набридливого.
1. (від нім. studieren — вивчати) Застаріле: старанно, ретельно, з особливою увагою (про вивчення, читання чогось).
2. (від нім. Studiernase) Розм., ірон. Про поведінку, що намагається виглядати вченою, інтелектуальною; навчено, педантично, з невластивою серйозністю.
Хлоретилування — хімічний процес, реакція введення групи -CH₂CH₂Cl (хлоретильної групи) в органічну молекулу.
1. Який викликає втому, стомлює; виснажливий, стомливий.
2. Який виражає втому або свідчить про неї; стомлений.
3. Який набрид своєю одноманітністю, довготривалістю; нудний, набридливий.