Словник Української Мови
1. (розм.) Різко відскакувати, відстрибувати вбік від чогось, що налякало або здалося небезпечним (переважно про тварин).
2. (перен., розм.) Несподівано і різко змінювати напрямок руху, траєкторію, ухилятися від чогось (наприклад, про транспортний засіб).
3. (перен., розг.) Уникати зустрічі, контакту з кимось, відхрещуватися від когось або чогось.
1. Розмішувати, перемішувати щось сипке або рідке, злегка трусячи або похитуючи посудину.
2. (переносно) Втручатися в щось, впливати на хід справи, на стан когось або чогось (зазвичай з відтінком небажаності цього втручання).
1. (про людину) Дуже схожий на когось, майже ідентичний за зовнішністю (зазвичай про дитину щодо батьків).
2. (переносно) Дуже подібний до чогось, що має всі характерні ознаки певного явища, типу чи групи.
Шугейзинг — це практика навмисного створення або поширення неправдивих, сенсаційних або маніпулятивних новин з метою привернення уваги та отримання доходів від кліків або реклами в інтернеті.
Шугейзинг — це стиль роботи в онлайн-медіа, що характеризується пріоритетом швидкості та кількості переглядів над достовірністю і глибиною контенту, часто з використанням провокаційних заголовків (клікбейт).
1. (рідк.) Намагатися втрутитися в щось, вмішатися в чужі справи; втручатися.
2. (діал.) Труситися, тремтіти; починати трястися.
1. Який має форму хреста або розташований хрестоподібно; перехрещений.
2. Прикметник, що входить до складу власної назви «Хрещатик» — центральної вулиці міста Києва.
1. (геол.) Великі крижини, крижані поля або скупчення крижин на річках під час льодоходу, що утворюються внаслідок руйнування льодового покриву.
2. (перен., рідко) Велика кількість, нагромадження чогось, що рухається або насувається масою.
1. У три сторони, на три частини (застосовується для позначення розташування або поділу на три).
2. Утрьох (діал.) — у кількості трьох осіб, разом троє.
1. Жінка, яка займається пошуками кого-небудь або чого-небудь; та, що щось шукає.
2. Заст. Жінка, яка займається ворожінням, гаданням, знахарством; ворожея, гадалка, знахарка.
1. Назва головної вулиці міста Києва, розташованої в його історичному центрі, що є важливим громадським, діловим та культурним простором.
2. (іст.) Тип місцевості або урочища, що утворилося на перетині доріг, балок або ярів; перехрестя шляхів у позаміській місцевості.
3. (заст.) Те саме, що перехрестя — місце, де перетинаються дві або більше вулиці, дороги.