Словник Української
1. (біохімія) Пов’язаний з активатором, що стосується активатора; властивий активатору. Наприклад: активаторний білок, активаторна дія.
2. (техніка, хімія) Призначений для активації, що викликає або прискорює процес активації. Наприклад: активаторний препарат, активаторна добавка.
1. Особа або організація, що здійснює активізацію (оживлення, пожвавлення) чого-небудь, надає діяльності більшої енергії, інтенсивності.
2. Хімічна речовина, що підвищує активність каталізатора або прискорює певний технологічний процес.
3. У біохімії та медицині — речовина, що підсилює біологічну активність ферментів, гормонів, вітамінів або імунних процесів в організмі.
4. У педагогіці та психології — засіб, метод або прийом, спрямований на підвищення пізнавальної та творчої активності учнів.
5. У комп’ютерних технологіях — програма або компонент, що запускає, переводить у стан готовності або підвищує продуктивність іншої програми, пристрою або системи.
1. Дія за значенням дієслова «активізувати»; надання або набуття більшої активності, інтенсивності, ефективності; пожвавлення, посилення.
2. Процес переходу до більш активної, енергійної діяльності або стану; інтенсифікація.
1. (у фізиці, техніці) Властивість об’єкта або системи, що характеризує її симетрію або поведінку щодо осі обертання або певного напрямку в просторі.
2. (у філософії, соціології) Концепція, що описує наявність центральної осі, стрижня або основоположного принципу, навколо якого організується система значень, суспільна структура чи світогляд.
3. (у біології, медицині) Відносний або напрямлений характер будови організму, органу або структури, пов’язаний з їхньою головною віссю (наприклад, головно-хвостова вісь).
1. У напрямку вздовж осі; по осьовій лінії.
2. (У техніці, геометрії) Стосовно осі обертання або симетрії; так, що має вісь або розташоване вздовж неї.
1. (у фізиці) такий, що стосується аксіального вектора — величини, яка при інверсії координат змінює знак на протилежний, на відміну від звичайного (полярного) вектора, що не змінюється при такому перетворенні; прикладом є момент імпульсу, магнітне поле.
2. (у математиці, теорії поля) такий, що описує властивості або перетворення аксіальних векторів, які часто пов’язані з операцією векторного добутку або псевдовекторами.
1. (у техніці) Такий, що має поршні, розташовані паралельно осі обертання ротора або вала, про який йдеться; призначений для роботи за принципом осьового (аксіального) розташування поршнів.
2. (у гідравліці) Стосовний до гідромашин (насосів або гідромоторів), в яких поршні рухаються в циліндрах, розташованих вздовж осі обертання блоку циліндрів.
Аксіатор — власна назва компанії, що спеціалізується на виробництві та постачанні систем автоматизації, електроприводів, промислової автоматики та засобів контролю для різних галузей промисловості.
Аксіоліт — власна назва мінералу, різновиду епідоту, який містить значну кількість марганцю; силікат кальцію, алюмінію та марганцю.
1. Стосований до аксіології, тобто філософської теорії цінностей, що вивчає їх природу, місце в реальності, структуру та типологію.
2. Пов’язаний із ціннісними критеріями, оцінками, що стосується системи цінностей людини, суспільства чи культури.