Древослів

Словник Української Мови

  • хрона

    1. (у філософії, особливо в концепції О. Ф. Лосєва) Одна з основних категорій діалектики, що означає статичний, дискретний аспект буття, момент покою та сталості в протиставленні до динамічного, безперервного аспекту — “хроноса”.

    2. (рідко, у спеціалізованих текстах) Одиниця вимірювання часу в деяких теоріях, що дорівнює 0,000 000 001 секунди (наносекунда).

  • ушивальний

    1. Призначений для ушивання, що використовується при зшиванні, з’єднанні країв чогось (переважно про тканину, шкіру тощо).

    2. Такой, що стосується техніки чи процесу ушивання (наприклад, ушивальна голка, ушивальна нитка).

  • шестерик

    1. (іст.) Стара російська міра об’єму рідин, рівна шести чаркам (близько 0,75 літра).

    2. (іст.) Стара російська міра лічильних предметів (зокрема, свічок), рівна шести десяткам (60 штук).

    3. (спец.) Візок або сани, запряжені шістьма кіньми в один ряд або по парі.

    4. (муз.) У музиці — розмір на шість часток у такті (6/4, 6/8 тощо).

    5. (заст.) Шостий номер чого-небудь (наприклад, лотерейний квиток).

  • хронаксиметрія

    Метод вимірювання хронаксії (мінімального часу дії електричного струму подвійної порогової сили, необхідного для збудження живого нерва або м’яза) з метою діагностики стану нервово-м’язового апарату.

  • шестериковий

    1. Який стосується шестерика — старовинної міри об’єму сипких тіл, рівної шести пудів (близько 98 кг), або посудини для їх відміру.

    2. Який має шість однакових одиниць, частин або призначений для шести (заст., спец.).

  • ушивальник

    Ушивальник — майстер, який займається ушиванням одягу (переважно зменшенням розміру готових виробів).

    Ушивальник — рідкісне прізвище українського походження.

  • хронаксія

    Хронаксія — у фізіології: мінімальний час дії електричного струму подвійної порогової сили, необхідний для збудження живої тканини (наприклад, нервового або м’язового волокна).

  • шестеричок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шестерик“: невеликий шестерик, шість однакових предметів, з’єднаних докупи.

    2. Розм. Про людину, яка працює або вчиться з підвищеною інтенсивністю, на шість днів на тиждень або за подібним посиленим графіком.

  • хронема

    Хронема — одиниця вимірювання часу в теорії мови, що позначає мінімальний, не подільний на більш короткі відрізки, елемент часової структури мовлення або ритмічної організації тексту.

    Хронема — у лінгвістиці та поетиці: абстрактна одиниця, що використовується для аналізу тривалості звуків, пауз або ритмічних компонентів у мовленнєвому потоці.

  • ушивальничок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ушивальник” — майстер або майстриня, які займаються шиттям та ремонтом одягу, особливо в домашніх умовах або невеликій майстерні.

    2. (переносно, розм.) Про людину, яка вміє або любить шити, часто застосовується до жінки або дівчинки.