• ушебті

    Ушебті — у давньоєгипетській релігії та мистецтві: невелика фігурка слуги, яку клали в поховання разом з померлим, щоб вона виконувала за нього роботу в потойбічному світі.

  • хромуватися

    Хромуватися — зазнавати процесу покриття тонким шаром хрому металевих поверхонь для надання їм блиску, твердості та захисту від корозії.

  • шестиголовий

    1. Який має шість голів (про міфічну чи фантастичну істоту).

    2. Який складається з шести окремих частин, одиниць або осіб, що об’єднані в одне ціле (про органи влади, суди тощо).

  • ушелепатися

    Ушелепатися — діалектне дієслово, що означає обпалитися, обшмагатися, отримати опіки (переважно про ноги) від тривалого ходіння босоніж по гарячій поверхні, наприклад, по розпеченій землі або піску.

  • хромшпінеліди

    Хромшпінеліди — група мінералів класу оксидів, підкласу шпінелідів, які є твердими розчинами хроміту (FeCr₂O₄) та магнетіту (Fe₃O₄) або інших шпінелідів, де хром є домінуючим хромофільним елементом; важливі рудні мінерали для отримання хрому.

  • шестигранний

    Який має шість граней (про геометричні тіла, перерізи або предмети).

    Який має форму правильного шестикутника (про поперечний переріз, профіль тощо).

  • хрон

    1. (в геології) Загальновизнана формальна одиниця геохронологічної шкали, що відповідає стратиграфічній одиниці “хроностратон”; проміжок часу, протягом якого формувалися відклади певного геохронологічного підрозділу.

    2. (в історії та хронології) Уявна одиниця вимірювання історичного часу, що відповідає певному періоду або епосі, часто використовується в науковій та філософській літературі.

    3. (у фізиці) Гіпотетична елементарна частинка часу, постульована в деяких теоретичних моделях фізики.

  • ушестеро

    У кількості шести осіб або предметів; у шість разів більше.

  • шестигранник

    Геометричне тіло, обмежене шістьма плоскими многокутниками (гранями), зокрема правильний шестигранник — гексаедр, куб.

    Предмет, деталь або елемент конструкції, що має форму правильного шестикутника в поперечному перерізі, наприклад, гайка або головка болта під ключ відповідної форми.

  • ушестя

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (заст., рідк.) Те саме, що устя — місце впадання річки в іншу річку, озеро, море; вихід із чогось, отвір.