Словник Української
1. Штучне житло для бджіл, зроблене з соломи, дерева, полістиролу або іншого матеріалу, у вигляді рухомого або нерухомого скриньки з рамками для відбудови стільників.
2. Рідкісне, застаріле позначення природного гнізда бджіл у дуплі дерева, печері тощо.
3. Переносно — про шумне, жваве місце, де збирається багато людей (наприклад, велика родина, багатолюдне помешкання).
1. Метод лабораторної діагностики вірусних інфекцій, заснований на здатності інфікованих вірусом клітин адсорбувати (прикріплювати до своєї поверхні) еритроцити певних тварин або людини.
2. Явище прикріплення еритроцитів до поверхні деяких клітин (наприклад, інфікованих вірусом або змінених під дією ферментів), що використовується як індикатор у вірусологічних та імунологічних дослідженнях.
1. Послідовник філософської течії емпіріомонізму, яка виникла в російській марксистській думці на початку XX століття (представники: О. Богданов, В. Базаров та ін.) і намагалася поєднати марксизм з емпіріокритицизмом Е. Маха та Р. Авенариуса, розглядаючи світ як організований досвід.
2. У ширшому, загальнофілософському сенсі — прихильник концепції, що виводить усі явища з досвіду та вважає досвід єдиною реальністю, моністично трактуючи його (досвід як єдина субстанція).
Вульфеніт — мінерал класу молибдатів, свинцева руда, що складається переважно з молибдату свинцю (PbMoO₄), зазвичай зустрічається у вигляді тонкотаблитчастих або пірамідальних кристалів жовтого, оранжевого, червонуватого, іноді сірого кольору.
Вультекс — власна назва міжнародної компанії-виробника шин та інших гумотехнічних виробів, заснованої в Німеччині; один з найбільших шинних брендів у світі.
Вультекс — власна назва торгової марки (бренду) автомобільних, вантажних, сільськогосподарських та інших шин, що належить однойменній компанії.
Гемадеорбція — власна назва (топонім) невеликого населеного пункту або місцевості, ймовірно, на території України або колишньої Австро-Угорської імперії, що вживалася в історичних документах або на картах.
Гемадеорбція — історична назва села в Україні, сучасна назва якого не встановлена; зустрічається в архівних джерелах або спеціалізованій літературі з краєзнавства.
Філософська течія в російській та українській думці початку XX століття, різновид емпіріокритицизму, що намагалася поєднати махізм з теорією енергії Вільгельма Оствальда, розглядаючи світ як сукупність енергетичних процесів, а досвід — як єдину реальність.
1. Латинський переклад Біблії, зроблений святим Єронімом наприкінці IV — на початку V століття, який був офіційно прийнятий Католицькою церквою як канонічний текст (на відміну від ранніх латинських версій — Італи).
2. (Загальніше) Авторитетний, офіційно затверджений текст якого-небудь літературного, релігійного або правового пам’ятника.
1. Висловлювання, поведінка або твір, що відрізняються грубістю, непристойністю, відсутністю духовності та витонченості, демонструють примітивність смаку і моральну деградацію.
2. У мистецтві та літературі — напрям, стиль або окремі елементи, що навмисно або через безталанність спрощують, опошлюють дійсність, застосовують грубі, неприйнятні засоби вираження.
3. Збірний образ для позначення явищ, які характеризуються вульгарністю, поширенням низькопробних ідей, зразків масової культури тощо.
Гемаглютиніни — це глікопротеїни на поверхні вірусів (зокрема вірусу грипу), які забезпечують прикріплення вірусної частки до рецепторів клітини-хазяїна, що містять сиалову кислоту, ініціюючи таким чином інфекційний процес.
Гемаглютиніни — це білки або речовини (наприклад, антитіла або лектини), здатні викликати аглютинацію (склеювання) еритроцитів.