Патологічний, неконтрольований страх пилу та запилених приміщень.
Нав’язливий, ірраціональний жах, спричинений пиловими частками.
Від грецького (amathos) — пісок або пил.
-
амача
Амача — це солодкуватий чайний напій, який прийнято подавати в Японії у буддійських монастирях шостого квітня, коли відзначають річницю народження Будди.
-
амба
Розмовне слово, яке найчастіше виконує роль присудка й означає те саме, що й такі поняття, як «кінець», «загибель», «смерть» або «капут».
-
амбал
Представник знаті у хантів (остяків) та татар, які проживали в XVI–XVII століттях на території басейну річки Силва.
У розмовному мовленні — людина великої тілесної статури, дужка.
-
амбалам
Амбалам — це назва готелів або постоялих дворів, що будувалися в середньовіччя на дорогах острова Цейлон для забезпечення ночівлі та відпочинку мандрівників і торговців.
1. Титул правителя (князя) у хантів (остяків) і татар, які проживали в XVI–XVII століттях на землях у басейні річки Силва.
2. У розмовній мові — огрядний, дуже товстий чоловік; здоровенний.
-
амбар
У розмовній мові — просторе велике приміщення, призначене для зберігання зерна; синонім до слова «комора». Як приклад використання: «Ряди величезних амбарів… тіснилися понад берегом» (Олесь Гончар, «Таврія», 1957, стор. 301).
-
амбаркадер
Це спеціально обладнана платформа біля колії, призначена для того, щоб пасажири могли зручно сідати у потяг або виходити з нього.
-
амбарний
Амбарний (прикметник, розмовний). Що стосується амбара або пов’язаний з ним. У наведеному прикладі з історичного дослідження зазначено, що в житлі кухню відділяла перегородка від частини, призначеної під амбар.
-
амбасада
Амбасада — застарілий синонім до слова «посольство», що означає офіційне представництво однієї країни в іншій державі (Фр., VI, 1951, 495).
-
амбівалентний
Прикметник, що стосується амбівалентності.
Такий, що поєднує дві протилежні риси, які виявляються водночас.