Словник Української
1. Технічний пристрій або машина для нагнітання повітря або іншого газу під тиском, що використовується, зокрема, для подачі повітря в топку котла, горна або для створення потоку газу в різних технологічних процесах.
2. Розмовна назва для пневматичної зброї (пневматики), в якій постріл відбувається за рахунок стисненого газу.
1. Пристрій або механізм, призначений для вирівнювання, зрівнювання чогось (наприклад, тиску, рівня, навантаження).
2. (У техніці) Пристрій у системі гідроприводу, що забезпечує синхронну роботу декількох гідроциліндрів, вирівнюючи тиск або швидкість їхнього руху.
3. (Переносно) Той, хто прагне до встановлення рівності, соціальної справедливості; прихильник егалітаризму.
1. Технологічна операція обробки металів тиском, при якій заготовка пропускається між обертовими валками для надання їй потрібної форми, зменшення перерізу або поліпшення структури матеріалу; прокатка.
2. У сільському господарстві — прикочування, ущільнення верхнього шару ґрунту спеціальним знаряддям (вальцем) після сівби або для подрібнення грудок перед сівбою.
3. Розм. Дія за значенням дієслова «вальцювати(ся)»; кочення, перекочування або переміщення ковзним, коченим рухом.
Будівельний блок, виготовлений із ґрунту (переважно суглинку) з додаванням в’яжучих речовин (наприклад, цементу) та ущільнений шляхом пресування.
Вальцювальниця — жінка, яка працює на вальцювальному стані, обслуговує його та керує процесом вальцювання (прокатки) металів.
Вальцювальниця — жінка, яка за фахом є вальцювальником (фахівцем з обробки металів тиском шляхом прокатки).
1. Стосовний до газодрукарства — технології друкування газет, пов’язаний із виробництвом газетної продукції.
2. Належний до газодрукарні — поліграфічного підприємства, що спеціалізується на випуску газет.
1. (геол.) Пов’язаний з егагропілом — різновидом глинистої породи, що утворюється з водоростей родини харових.
2. (палеонт.) Сформований з егагропілу або містить його; властивий егагропілу.
Вальцювальник — робітник металургійного або металообробного підприємства, який обслуговує вальцювальні стани та керує процесом вальцювання (прокатки) металу.
Вальцеріз — власна назва роду кліщів родини Winterschmidtiidae, які є коменсалами або паразитами комах, зокрема бджіл.
Вальцеріз — застаріла назва роду кліщів, які за сучасною класифікацією відносяться до роду Semertia родини Winterschmidtiidae.
Пов’язаний з видобуванням природного газу з надр Землі, призначений для цього процесу.