Словник Української
1. У логіці та математиці — відношення між двома об’єктами, яке характеризується властивостями рефлексивності, симетричності та транзитивності, тобто відношення рівносильності.
2. У лінгвістиці (перекладознавстві) — встановлення відповідності між одиницями мови вихідного тексту та мови перекладу, що передають однакове значення в даному контексті; також сам результат такого встановлення — еквівалентна одиниця.
1. Різко, з силою вдаритися об щось тверде, отримати удар, часто з неприємними наслідками (про людину або частину тіла).
2. Перен. Несподівано зіткнутися з серйозною перешкодою, труднощами або невдачею в якійсь справі.
1. (скорочення) Військово-економічний департамент — структурний підрозділ у системі органів державної влади, що займається питаннями оборонної промисловості, матеріально-технічного забезпечення та фінансування у сфері безпеки і оборони.
2. (заст., іст.) Відділ вченого комітету Міністерства народної освіти Російської імперії у XIX — на початку XX століття, який займався розглядом навчальних посібників, книг для народного читання та інших освітніх видань.
Вегетопатія — захворювання вегетативної (автономної) нервової системи, що регулює роботу внутрішніх органів, залоз, судин та обмінні процеси в організмі; порушення її функціонування.
1. (діал.) Те саме, що ґляганець: невеликий глиняний посуд для молока, горщик з одним вушком.
2. (діал.) Рідкісний варіант написання слова “ґляганець” (див. значення 1).
1. Однократне дієслово до “гакати”: видати короткий, різкий звук, схожий на “гак”, наприклад, від кашлю або різкого видиху повітря.
2. Розм. Швидко випити (спиртного), ковтнути.
3. Розм. Різко сказати, вимовити щось грубо або відрізати.
1. Властивість або стан еквівалентного; повна рівнозначність, тотожність у значенні, цінності, функції, наслідках тощо.
2. У логіці та математиці: відношення між об’єктами (виразами, формулами, фігурами), що дозволяє замінювати один об’єкт іншим у певному контексті через їхню тотожність за певними властивостями або значенням.
3. У хімії: рівність за сумарною валентністю або кількісною співвідношенням, що дозволяє заміщувати одні елементи чи сполуки іншими у реакціях.
Вегетоневроз — захворювання, яке виникає внаслідок функціональних порушень вегетативної нервової системи та проявляється різноманітними симптомами (наприклад, серцебиттям, підвищеною пітливістю, коливанням артериального тиску, порушенням травлення) без органічних ушкоджень органів.
Вегетоміофасцит — медичний термін, що означає запальне захворювання, яке одночасно вражає вегетативні нервові волокна, м’язову тканину (міозит) та сполучнотканинні оболонки м’язів (фасції).
1. (у техніці, енергетиці) такий, що має однакову корисну дію, продуктивність або користь з чимось іншим, незважаючи на відмінності у принципі роботи, будові або витрачених ресурсах; рівноцінний за результатом.
2. (у фізиці, електротехніці) такий, що характеризує величину (наприклад, дозу, потужність, опір), яка за певних умов чи в певному відношенні викликає такий самий ефект, що й інша величина, з якою її порівнюють.