Гептилрезорцин — синтетична хімічна сполука, похідна резорцину, що належить до класу алкілрезорцинів; використовується в органічному синтезі та як антисептичний засіб.
-
вірне
1. Те, що є правдивим, відповідає дійсності, істині; істина, правда (заст., книжн.).
2. Вірна присяга, обітниця; клятва вірності (заст.).
3. У словосполученні “дати вірне” — дати обіцянку, клятву або урочисту присягу на вірність (заст.).
-
вірменка
1. Представниця вірменського народу, жінка або дівчина вірменського походження.
2. Жінка, яка є громадянкою або постійною мешканкою Вірменії.
-
епіграматичний
1. Стосовний до епіграми, властивий їй; такий, що має ознаки епіграми — короткий, лаконічний, гостроумний, часто іронічний або саркастичний.
2. Стосовний до епіграфіки (науки про написи) або до епіграфів (цитат, висловів перед текстом твору).
-
гептиловий
1. Хімічний термін, що стосується сполук, які містять одновалентний вуглеводневий радикал C₇H₁₅–, похідний від гептану.
2. У складі назв хімічних речовин, що містять цей радикал, наприклад: гептиловий спирт.
-
вірменин
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (у розмовному вживанні) Заст. вірменський купець, крамар (частіше у формі множини: “вірмени”).
-
гептилетиловий
1. (хім.) Який стосується гептилетилу, містить гептилетил або утворений від нього (наприклад, про гептилетилові сполуки).
-
вірмени
1. Народ, що становить основне населення Вірменії, одна з найдавніших націй світу, що формувалася на Вірменському нагір’ї; представники цього народу.
2. Заст. Назва вірменської мови.
-
епіграматистка
Епіграматистка — жінка, яка професійно займається вивченням та розшифруванням стародавніх написів (епіграфіки) на твердих матеріалах (камінь, метал, кераміка тощо).
-
вірмен
1. Представник вірменського народу, корінний житель Вірменії або особа вірменського походження.
2. (історичне) Представник вірменської діаспори, яка проживала на території України, зокрема в добу Середньовіччя та Раннього модерну.