Словник Української
1. (від дієслова “вгадати”) На основі вгадування, припущення, інтуїції; без точних знань або підтверджених даних.
2. (у лінгвістиці, термін) Про спосіб утворення нових слів або значень шляхом мовної інтуїції, коли мовець, не знаючи існуючого слова, створює його аналог за законами мови, який випадково збігається з реально існуючою лексичною одиницею.
Гидливість — властивість за значенням прикметника “гидливий”; відчуття огиди, відрази до когось або чогось.
Гидливість — поведінка або вираз обличчя, що виражають огиду, зневагу.
Власна назва, що походить від прізвища Вгачений, утворена від діалектного дієслова “вгачати” (відганяти, проганяти).
Уживається як прізвище а як складова частина географічних назв (наприклад, село Вгачений на Закарпатті), що вказують на місце, звідки когось було вигнано або прогнано.
1. (розм.) Вдало влучити, потрапити в щось; правильно передбачити щось, здогадатися.
2. (діал.) Вгадати, розгадати щось; знайти щось, що було сховане або загублене.
1. З відразою, огидою; так, що викликає відчуття гідності.
2. Зневажливо, з презирством.
1. Який належить до ескорту, призначений для супроводу, охорони або почесної варти (про транспортні засоби, військові підрозділи тощо).
2. Спеціально побудований або пристосований для виконання завдань із супроводу та захисту кораблів, транспортних колон тощо (про військові кораблі).
1. (діал.) Потрапити, влучити кудись, опинитися в певному місці, часто випадково або після пошуків.
2. (перен., діал.) Зрозуміти суть чогось, дійти до суті справи, вловити прихований зміст.
1. Правильно назвати, визначити або передбачити щось, спираючись на здогад, інтуїцію чи неповну інформацію, а не на точне знання.
2. Розгадати, зрозуміти правильний зміст чогось, знайти відповідь на загадку або складне питання.
3. Улучно вибрати, знайти правильний варіант серед кількох можливих; потрапити в ціль.
Вгатити — у технічній термінології (зокрема, у будівництві, виробництві): щільно вставити, вбити, вганяти одну деталь у іншу, зазвичай для з’єднання; змонтувати за допомогою забивання.
Вгатити — у діалектному вживанні: влучити, потрапити в ціль (наприклад, кинутим предметом).
Такий, що був правильно визначений, розпізнаний або передбачений у результаті здогаду, інтуїції чи обчислення.
У літературознавстві та фольклористиці: такий, що міститься у творі (загадці, прислів’ї тощо) і потребує відгадування; зашифрований, прихований.