Алокуція — це урочисте або повчальне виголошення, а також вступна фраза до такої промови.

В епоху Стародавнього Риму цим терміном позначали промову військового командира, звернену до солдатів.

У сучасному вжитку це також офіційне звернення Папи Римського до кардиналів, зібраних у конклав.

У судовій практиці алокуцією називають звернення судді до обвинуваченого з проханням вказати на обставини, що можуть слугувати пом’якшенню покарання, а не на ті, що спонукали до злочину.

Алометрія — це явище, коли окремі частини організму ростуть з різною швидкістю в різні періоди його життєвого циклу, а також відмінності в динаміці розвитку окремих органів. Загальмовування росту певної структури характеризує негативну алометрію, тоді як її прискорене зростання свідчить про алометрію позитивну.

Алотип — це різновид антигена, що визначається певним алелем. Він може сприйматися як імуногенний організмом, який має інший варіант цього алеля, і провокувати імунну відповідь навіть у людей без видимих патологій.

Алотипами також називають різні типи імуноглобулінів (антитіл), що класифікуються на основі спадкових антигенних ознак, закодованих у геномі.

Процедура, за якої здійснюється розподіл нових акцій, випущених в обіг.

Трансплантат, донором якого є інша особина, але належить до того самого виду.

Трансплантована тканина або орган, взяті у донора, що є представником того ж біологічного виду, що й реципієнт.

Алотрансплантація — це переміщення трансплантата від однієї особини певного виду до іншої особини цього самого виду; синонім — гомотрансплантація.

Це також хірургічний метод, призначений для відновлення функцій організму, при якому пошкоджений орган або тканину замінюють здоровими, взятими з іншого організму, або штучними імплантатами (наприклад, з металу чи пластику); сама операція, що здійснюється за таким принципом.

Алотроп — це одна з можливих модифікацій простої речовини, що відрізняється своєю будовою.

Цим терміном також називають хімічний елемент, здатний утворювати такі різні форми.