Словник Української
АСПІРАТ, -а, ч. Лінгвістичний термін, що відповідає формі множини “аспірати”.
АСПІРАТИ, -ів, мн. У фонетиці — приголосні звуки, артикуляція яких супроводжується помітним гортанним видихом. Цей придих виникає, коли струмінь повітря, що видихається, проходить крізь звукову щілину, яка на той момент дещо звужена.
Аспіратор — це чоловічого роду пристрій, призначений для відбору шляхом всмоктування різних газів, повітря та інших речовин. Його використовують, щоб проаналізувати хімічну будову цих середовищ, виміряти концентрацію вологи тощо. Як зазначено в джерелі «Цікава хімія» (1954), цей прилад є зручним засобом для збирання газових проб.
Прикметник, що описує явище або властивість, пов’язану з аспірацією.
Відноситься до процесу аспірації.
Аспірин — це лікарський засіб у вигляді білих кристалів, який застосовують для зниження гарячки та полегшення головного болю. За даними журналу “Наука” (№3, 1959, с.33), при болях у голові можна призначати малі дози аспірину або пірамідону.
Ассирійці — це народ семітського походження, чисельність якого не є великою. Більшість представників цієї народності мешкає в Іраку, а менша частина проживала на території колишнього СРСР, зокрема в регіоні Закавказзя.
Це слово вживається також як синонім до назви “ассиріяни”.
Ассірійці — це народ, що мешкав у Ассірії, могутній державі Передньої Азії, яка проіснувала від завершення третього тисячоліття до нашої ери до сьомого століття до нашої ери.
Ассирійці — народ, що мешкав у стародавній державі Ассирії, розташованій у північній частині Месопотамії.
Ассирійці — народ, що мешкав у стародавній державі Ассирії, розташованій у Північній Месопотамії.
Медичний стан, при якому людина не може утримувати вертикальне положення тіла, що здебільшого викликане патологією нервової системи (зокрема, істерією). Це явище, як правило, супроводжується абазією.
Астат (At) — це радіоактивний хемічний елемент, що належить до неметалів та входить до групи галогенів. Його природні поклади вкрай мізерні, тому основним способом його отримання є штучний синтез. Для цього елемента характерна висока нестабільність і існування численних ізотопів. Деякі з штучно створених ізотопів астату знайшли застосування в медицині, зокрема для терапії зобу.