АСПІРАТ, -а, ч. Лінгвістичний термін, що відповідає формі множини “аспірати”.
АСПІРАТИ, -ів, мн. У фонетиці — приголосні звуки, артикуляція яких супроводжується помітним гортанним видихом. Цей придих виникає, коли струмінь повітря, що видихається, проходить крізь звукову щілину, яка на той момент дещо звужена.