1. (істор.) Жінка або дівчина, яка походить з міста Аскалон (стародавнє місто в Палестині, сучасний Ашкелон в Ізраїлі).
2. (перен., рідко) Уживається як прізвисько або характеристика людини, пов’язаної з цим містом, його культурою чи історією.
Словник Української
1. (істор.) Жінка або дівчина, яка походить з міста Аскалон (стародавнє місто в Палестині, сучасний Ашкелон в Ізраїлі).
2. (перен., рідко) Уживається як прізвисько або характеристика людини, пов’язаної з цим містом, його культурою чи історією.
1. (істор.) Представник династії Рюриковичів, нащадок князя Ростислава Мстиславича, сина Мстислава Великого, який княжив у місті Аскалоні (нині місто Ашкелон в Ізраїлі) під час Хрестових походів; прізвисько, що вживалося стосовно його нащадків у галицько-волинських літописах.
2. (переносно, рідко) У сучасному вжитку — людина, яка має давнє, можливо, шляхетне або княже походження, але втратила зв’язок зі своїми коренями або колишнім статусом.
1. Представник династії Асканіїв, німецького князівського роду, що правив у середньовічних державах на території сучасної Німеччини (наприклад, в Ангальті, Бранденбурзі, Саксонії).
2. Назва породи овець, виведеної в Асканії-Нова (заповіднику на Херсонщині), а також представник цієї породи.
1. Представник династії Асканіїв, що правила в Бранденбурзі (до 1320 р.), Саксонії, Ангальті та інших німецьких землях у Середньовіччі.
2. Рідкісний мінерал, водний сульфат алюмінію та калію; зустрічається у вигляді білих кірочок або нальотів, переважно у вулканічних фумаролах.
Аскаплот — власна назва, що позначає міфічну істоту, духа або чудовисько в українській демонології, яке, за повір’ями, живе у воді (річках, озерах) або болотах, часто описується як волохате та вороже до людей.
Аскаплот — у сучасному фентезійному та ігровому середовищі (наприклад, у серії рольових ігор “Відьмак”) — вид монстра, велика водна або болотна істота, схожа на гібрид ракоподібного та земноводного, що становить небезпеку для мандрівників.
1. Рід паразитичних круглих червів (нематод) родини Ascarididae, що мешкають у кишечнику хребетних тварин і людини; до цього роду належить зокрема людська аскарида (Ascaris lumbricoides).
2. Застаріла, але іноді вживана в літературі назва родини Ascarididae, до якої належать паразитичні черви роду Ascaris та споріднені роди.
Аскаридіоз — гельмінтоз, захворювання, спричинене паразитуванням у кишечнику людини круглих червів аскарид (Ascaris lumbricoides), що супроводжується алергічними реакціями та порушенням функцій травної системи.
Аскаридол — органічна сполука, монотерпеновий пероксид, який є основним компонентом ефірної олії папороті хеноподіїв (Chenopodium ambrosioides), також відомої як “мексиканський чай”.
Аскаридол — лікарська речовина, що раніше застосовувалася в медицині як протиглисний засіб для боротьби з аскаридами та іншими кишковими паразитами.
1. Клас круглих червів (нематод), до якого належать паразитичні организми з видовженим циліндричним тілом, що не поділене на сегменти; представником є, зокрема, людська аскарида.
2. Застаріла систематична назва ряду паразитичних нематод родини Ascarididae, які характеризуються певною будовою стравоходу та іншими морфологічними ознаками.
1. (геологія) Мінерал класу сульфідів, сполука свинцю та арсену з формулою Pb8As10S23; кристали сіро-чорного кольору з металевим блиском.
2. (історичне, етнографічне) Представник аборигенного населення острова Сокотра (Ємен), що розмовляє однойменною мовою сокотрійської групи південно-аравійських мов.