1. У медицині: запальне захворювання суглобів, що характеризується болем, обмеженням рухливості та деформацією; артрит.

2. У техніці (застаріле): пристрій або механізм для автоматичного регулювання часу в імпульсних системах зв’язку.

Атрихобласт — у ботаніці: тип кореневих волосків у рослин, які не мають волоскової структури, а є короткими, циліндричними або сферичними клітинами епіблеми, що виконують функцію поглинання води та мінеральних речовин.

Атрихоз — у медицині: вроджена аномалія або патологічний стан, що характеризується повною відсутністю волосся на тілі.

1. У давньогрецькій міфології — юнак надзвичайної вроди, уособлення вмираючої та воскресаючої природи, коханець богині Кібели, який, за різними версіями міфу, був оскоплений або загинув від поранення, а потім перетворений на сосну.

2. У ботаніці — рід однорічних трав’янистих рослин родини тонконогових (злакових), поширених у Середземномор’ї та Західній Азії; до цього роду належить, зокрема, вид аттис волотистий (Aegilops cylindrica), який є бур’яном у посівах пшениці.

1. Власна назва міста в центральній частині Франції, адміністративного центру департаменту Па-де-Кале.

2. Власна назва історичної області на півночі Франції, що приблизно відповідає території сучасного департаменту Па-де-Кале.

3. У фразеологізмі “піти за ату” — означає зазнати повної поразки, програшу, бути розбитим (за походженням пов’язане з битвою при Ату 1415 року під час Столітньої війни, де французьке лицарське військо зазнало нищівної поразки від англійців).

1. Дійство за значенням дієслова “атукати” — гучне й різке вигукування “ату!” для нацьковування собак на когось або на щось, переслідування когось із криками “ату!”.

2. Переносно — нацьковування, підбурювання одних людей проти інших, розпалювання ворожнечі або агресивних дій.