Словник Української
Виброджування — процес бродіння, який відбувається під час виробництва алкогольних напоїв (наприклад, вина, пива) або хлібопекарських виробів, коли дріжджі або бактерії перетворюють цукри на спирт, вуглекислий газ та інші продукти.
Виброджування — технологічна стадія у виноробстві, броварстві або виробництві інших продуктів, що передбачає контрольоване перебіг бродіння для досягнення певних якісних характеристик кінцевого продукту.
1. Власна назва невеликого села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (рідко) Невелика галявина, прогалина в лісі або серед чагарників.
1. Дія за значенням дієслова “вибрикувати”; виконання вибриків — незвичайних, ексцентричних, часто вигадливих рухів, дій або вчинків, що привертають увагу своєю несподіваністю або химерністю.
2. (переносно) Дивацтво, витівка, ексцентрична вигадка; несподівана, часто безглузда або дивна дія, вчинок або вираз.
1. Стосовний до експедитора або експедиції, пов’язаний з ними; властивий експедитору.
2. Призначений для здійснення експедиторської діяльності, тобто організації перевезення та супроводу вантажів.
Вибриком — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “галявина” — невелика галявина, маленька ділянка серед лісу, вільна від дерев і заросла травою.
2. Власна назва (топонім), що може вживатися як назва населеного пункту, місцевості, вулиці, парку тощо (наприклад, село Галявиночка, парк “Галявиночка”).
1. Жінка, яка працює експедитором, тобто займається організацією відправлення, отримання та доставки вантажів, посилок, кореспонденції.
2. Розмовна назва службового приміщення (відділу, контори), де працюють експедитори та здійснюється оперативна робота з вантажами та документами.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Калуського району.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки річки Лімниця, що протікає в межах Івано-Франківської області.
1. Дія за значенням дієслова “вибризкувати” — викидання, виштовхування рідини дрібними краплями або струменем під тиском.
2. (у техніці, медицині) Процес нанесення, розпилення або введення рідини (фарби, ліків тощо) за допомогою спеціального пристрою (пістолета-розпилювача, шприца).
3. (переносно, рідко) Емоційне, нестримане виявлення, “виплескування” почуттів, слів (наприклад, гніву, радості).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “галявина” — невелика галявина, прогалина в лісі, на якій немає дерев.
2. Власна назва (топонім) — часто вживається як назва населених пунктів, місцевостей, лісових урочищ або інших географічних об’єктів (наприклад, село Галявинка).