drevosliv.com

Словник Української

  • аматор

    Аматор — це людина, яка з захопленням і приємністю віддається певній справі, має до неї особливу прихильність; синонім до слова «любитель» у першому значенні. Приклади вживання: запросити аматора фотографії на поїздку; самоіронічне визнання «я страшенний аматор» щодо квітів; опис мисливця-аматора, що чекає на качок.

    Також аматором називають того, хто здійснює якусь діяльність не на професійному рівні, а як захопленець; синонім до слова «любитель» у другому значенні. Приклади вживання: звичайний предмет, що не цікавить етнографа-аматора; участь талановитих аматорів поряд із професійними акторами в театральній трупі.

  • аматорка

    Жіночий відповідник до іменника «аматор».

    Існує три віддтінки цього слова:

    1.Непрофесіонал

    Це жінка, яка займається певною діяльністю (мистецтвом, спортом, технікою) не як професією, а для власного задоволення, як хобі.

    2. Прихильниця (шанувальниця)

    Жінка, яка має великий інтерес або пристрасть до чогось.

    3. Театральна сфера

    У контексті театру так називають учасницю самодіяльного (непрофесійного) колективу.

  • аматорство

    Gemini said

    Аматорство — це діяльність, якою людина займається заради задоволення, самореалізації або інтересу, а не задля отримання прибутку чи професійної кар’єри.

    Як приклад, у статті “Українська класична опера” (1957, с. 156) зазначається, що Гулак-Артемовський, Лисенко та Сокольський свідомо відійшли від аматорського підходу, властивого їхнім попередникам.

  • аматорський

    Аматорський, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «аматор»; синонімічний до слова «любительський». Наприклад: у різних населених пунктах виникали аматорські театральні колективи (Фр., XVI, 1955, 96).

    Також: такий, що здійснюється аматорами, непрофесіоналами. Наприклад: під час відпустки вчителі часто стають акторами і дуже погано виконують ролі в аматорських виставах (К.-Карий, III, 1961, 20).

  • аматофобія

    Патологічний, неконтрольований страх пилу та запилених приміщень.

    Нав’язливий, ірраціональний жах, спричинений пиловими частками.

    Від грецького (amathos) — пісок або пил.

  • амача

    Амача — це солодкуватий чайний напій, який прийнято подавати в Японії у буддійських монастирях шостого квітня, коли відзначають річницю народження Будди.

  • амба

    Розмовне слово, яке найчастіше виконує роль присудка й означає те саме, що й такі поняття, як «кінець», «загибель», «смерть» або «капут».

  • амбал

    Представник знаті у хантів (остяків) та татар, які проживали в XVI–XVII століттях на території басейну річки Силва.

    У розмовному мовленні — людина великої тілесної статури, дужка.

  • амбалам

    Амбалам — це назва готелів або постоялих дворів, що будувалися в середньовіччя на дорогах острова Цейлон для забезпечення ночівлі та відпочинку мандрівників і торговців.

    1. Титул правителя (князя) у хантів (остяків) і татар, які проживали в XVI–XVII століттях на землях у басейні річки Силва.

    2. У розмовній мові — огрядний, дуже товстий чоловік; здоровенний.

  • амбар

    У розмовній мові — просторе велике приміщення, призначене для зберігання зерна; синонім до слова «комора». Як приклад використання: «Ряди величезних амбарів… тіснилися понад берегом» (Олесь Гончар, «Таврія», 1957, стор. 301).